Українознавство: навчальний посібник - Михайличенко Олег 2021

Релігія українців

Після офіційного хрещення Князя Володимира у 988 р. християнство стає державною релігією Київської Русі.

Прийняття християнства у Х ст. перервало розвиток духовної культури українського народу на основі язичницького світогляду. Але, лише у ХVІ-ХVІІ ст. український народ майже повністю усвідомив себе християнським православним народом і спромігся на власну духовну творчість на грунті християнського світогляду.

Характерним доказовим прикладом цього може бути діяльність митрополита Петра Могили¹ та його оточення. Створення ними православного віровчення у вигляді «Правосланого катехізиса» визнано всім православним світом, як зразок для віруючих.

Однак, не одноманітно у релігійному відношенні проходило становлення духовності українців.

На українських землях, що відійшли до Росії згідно Андрусівської угоди у 1667 р., утвердилося православ'я, а на тих, які відійшли до Польщі, — католицизм.

За багато століть української історії пройшло немало змін у свідомості народу. Космополітизм² християнства, спільність православної віри російського і українського народів поруч з шовіністичною політикою царського уряду сприяли поступової ерозії національної самосвідомості українського народу.

Із 1917 р. по 1990 р. — у межах багатонаціонального Радянського Союзу, коли українці поступово асимілювалися в «радянський народ», формування і розвиток свідомості проходило на ґрунті виключно наукового світогляду. Релігія була поза законом, а церква — поза державою.

Лише після проголошення суверенітету у 1991 р. в Україні релігійна свідомість опанувала значною частиною населення.

На сьогодні найбільша релігійна активність припадає на західні області України, зокрема, Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку. У цих областях зареєстрована найбільша кількість релігійних організацій. Досить активними є Волинська, Рівненська, Хмельницька, Київська, Вінницька області, і найменш активними є Дніпропетровська, Полтавська та Харківська області. На решті територій проявляється помірна активність.

Більше 97% зареєстрованих на сьогодні релігійних громад в Україні є християнськими.³

Близько половини з них додержуються православної традиції. Решта майже порівну поділяється на католиків та протестантів.

До традиційних для Української держави Церков належать: православні церкви, Українська Греко-Католицька та Римо-Католицька Церкви, вірменські громади, протестантські конфесії - лютеранці, баптисти, п’ятидесятники.

Динаміка змін кількості релігійних громад в Україні⁴

Кількість прихожан, що є членами релігійних громад, визначається не однозначно, тому що їх облік офіційно не ведеться. Згідно Конституції України, право віросповідання є однією з гарантованих свобод громадян України.

Православні церкви:

Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) — самоврядна православна церква з правами широкої автономії у складі Російської православної церкви на території України. Конфесія є частиною Вселенської православної церкви.

За даними Державного комітету національностей та релігій (станом на 1 січня 2010 року) УПЦ МП є найбільшим в Україні релігійним об'єднанням за числом парафій та священнослужителів.⁵ Найбільша кількість її прихожан проживає в Чернігівській, Сумській, Полтавській і Хмельницькій областях.

Станом на січень 2012 р. Українська православна церква Московського Патріархату налічувала 46 єпархій.⁶ Церква є однією з небагатьох Православних церков у світі, яка дотримується постанов Вселенських Соборів, що забороняють єпископам втручатися у справи за межами їхньої канонічної території (зокрема й створювати єпархії для емігрантів, що роблять більшість Православних Церков). Українські закордонні парафії підпорядковуються Вселенському Патріархату, в окремих випадках — Московському.

Церква має розгалуджену систему духовної освіти — академії, семінарії, інститут, училища, ліцей, курси та недільні школи.

Станом на 1 серпня 2011 р. налічується 10 вищих духовних навчальних закладів: Київські духовні академія і семінарія, Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія, Волинська духовна семінарія, Одеська духовна семінарія, Полтавська місіонерська духовна семінарія, Почаївська духовна семінарія, Таврійська духовна семінарія у Сімферополі, Харківська духовна семінарія, Чернівецький православний богословський інститут, Луганський богословський університет на честь Архістратига Михаїла.⁷

Українська Православна Церква Київського Патріархату (УПЦ КП) — православна Церква в Україні з резиденцією Патріарха в Києві. Створена в червні 1992 р. внаслідок об'єднання двох церковних груп, що обстоювали незалежність від Російської православної церкви. За даними Державного комітету національностей та релігій станом на лютий місяць 2011 р. була другою за чисельністю парафій та священнослужителів.⁸ Найбільша кількість прихожан — мешканці Івано-Франківської, Рівненської та Київської області.

Згідно зі статутом Церкви, літургічною мовою в єпархіях на території України є українська мова. Хоча, за побажанням національних меншин, у парафії може бути використана їхня національна мова поряд з українською. Українська мова у богослужіннях переважно використовується також у Німецькому деканаті, Вікаріаті УПЦ КП у США і Канаді, Православному вікаріаті Австралії, Патріарших парафіях по всьому світу, засновниками яких є україномовне населення.

У єпархіях, що розташовані на території Росії (Білгородсько-Обоянська єпархія) використовують, в основному, церковнослов'янську мову. Зокрема, й тому, що парафії розташовуються у регіонах, де абсолютна більшість людей не володіють українською мовою.

Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ) — православна церква в Україні та в українській діаспорі Західної Європи й Північної Америки, що відродилася під час національно-визвольних змагань (1917-1921). Найбільша кількість прихожан проживають у Львівській і Тернопільській областях.

Українська Автокефальна Православна Церква визнає за джерела Божого Одкровення Святе Письмо і Святе Передання. Зберігає сім таїнств: хрещення, миропомазання, сповідь, євхаристію, вінчання, священство, єлеєпомазання.

УАПЦ відправляє богослужіння згідно з традицією візантійського обряду. Як і кожна з Православних Церков, УАПЦ виробила власний різновид візантійського обряду — візантійсько-український. Йому властиві особливе шанування Пресвятої Богородиці, українських святих, самобутні церковні розспіви, широке використання вишитих облачень, хоругов, рушників, оригінальна храмова архітектура, увага до проповіді, часта відправа молебень і акафістів, а в пості - відправа чину пасії. Зберігається старий (юліанський) календар церковних свят, традиційний грецький покрій священичих риз.

Богослужіння ведеться українською та церковнослов’янською мовами.

Українська Греко-Католицька Церква — одна із двадцяти трьох Східних католицьких церков свого права, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопільську (Візантійську) літургійну традицію⁹

За кількістю своїх вірних (понад 5,5 мільйонів) вона є другою (після Римо-католицької церкви) у світі з усіх Східних католицьких церков. Переважна кількість прихожан — жителі Львівської, Івано-Франківської областей.

Римо-Католицька Церква в Україні (РКЦ) — католицька церква латинського (римського) обряду в У країні.

Частина Католицької (Вселенської) Церкви, що очолюється Папою Римським, діє на українських землях з X століття, від часів Київської Русі.

За польського панування у XIV-XVIII ст. була одним із провідників західноєвропейської культури та науки в У країні. Набула поширення завдяки діяльності домініканців та єзуїтів. Одночасно використовувалася польською владою як інструмент полонізації українських еліт.

Наприкінці XVIII —першій половині XX століття сприймалася українцями як польська церква.

Станом на 2007 рік нараховує 7 дієцезій, 804 парафій, три вищі духовні семінарії, 12 єпископів і близько 500 священиків, половина з яких іноземці. Кількість прихожан - близько 1,5 млн чоловік, більшість яких проживають у Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій областях.

Головний навчальний заклад — Інститут Томи (Хоми) Аквінського в Києві.

Вірменська Католицька Церква (ВКЦ) (вірм. ) — католицька церква східного обряду. Виникла внаслідок унії частини Вірменської апостольської церкви з Римським Апостольським Престолом.

На сьогодні у межах України проживає близько 60 тис. вірмен. Вірменську Католицьку Церкву утворюють нині 15 громад, центр яких розташований у Львові.¹⁰

В Україні діє також одна з «дохалкедонських» Церков¹¹ — Вірменська Апостольська Церква (ВАЦ)(вірм. ) — одна з найдавніших християнських церков. Належить до Давньосхідних православних церков. Вживає вірменський обряд.

Наразі в Україні діє одна з дев'яти вірменських єпархій, що розташовані в Європі — Українська єпархія Вірменської апостольської церкви з резиденцією у місті Львові.

Значна частина віруючих українців належить до протестантських Церков.

Протестантизм в Україні — друга за кількістю група віруючих християн після православних; перевершує за чисельністю католиків. За різними дослідженнями на Україні протестанти складають від 1,3 % до 2,4 % населення. Підрахунок кількості протестантів утруднений тим, що не всі протестантські церкви і групи офіційно зареєстровані та ведуть докладну статистику членів. У той же час, станом на 2013 р. на Україні налічується 10 613 протестантських церков, що становить 28,7 % від усіх релігійних об'єднань України.¹²

Протестантизм в Україні не являє собою єдине ціле, а розділений на кілька конфесій і безліч деномінацій. Тим не менш, існують декілька організацій координують протестантські церкви: Рада Євангельських Протестантських Церков України, Український євангельський альянс. Протестанти також беруть активну участь у Всеукраїнській раді церков і релігійних організацій та Українському біблійному товаристві.

В Україні існують також представники юдейства та мусульманства.

Наприкінці 80-х рр. ХХ ст. в Україні з'явилися неоязичницькі громади. Останнім часом зростає кількість спільнот інших релігійних та релігійно-філософських течій (буддизм), зокрема нетрадиційних та новітніх релігійних рухів.

З грудня 1996 р. почала діяти Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, яка об'єднує близько 90% релігійних громад України. З кінця 2002 паралельно з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій діє Рада представників християнських церков України, до якої входять представники провідних християнських конфесій.

Примітки

¹ Петро Могила (1596-1647) — молдовський боярин, український політичний, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, архімандрит Києво-Печерського монастиря, Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, екзарх Константинопольського патріарха. Канонізований Церквою у 1996 р.

² Космополітизм (від давньогрецької κοσμοπολίτης — космополіт, людина світу) — ідеологія, яка надає пріоритетне значення загальнолюдським цінностям і другорядне — національним проблемам.

³ Інформаційний звіт Мінкультури «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні за 2012 рік» — 17 квітня 2013 р. — Урядовий портал.

⁴ Інформаційний звіт Мінкультури «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні за 2012 рік» — 17 квітня 2013 р.

⁵ Державний комітет України у справах національностей та релігій. Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1.01.2010 (Форма 1).

⁶ Дані державного комітету у справах національностей та релігій станом на 1 січня 2012 р.

⁷ Там само.

⁸  Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин. Інформаційно — аналітичні матеріали до Круглого столу на тему «Державно-конфесійні відносини в Україні, їх особливості і тенденції розвитку» — 8 лютого 2011 р. Київ: Центр Разумкова, 2011. — С.35.

⁹ Кодекс канонів східних церков.

¹⁰ Вірмено-григоріанська церква. Вірмено-католицька церква // Релігієзнавчий словник / За ред.А.Колодного і Б.Лобовика. — К.: Четверта хвиля, 1996. — 282 с.

¹¹ Група давніх східних християнських церков, які не визнають Халкідонський собор та усі наступні Вселенські собори в переліку Східно-православних та Західно-католицької церков.

¹² Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно —конфесійних відносин в Україні за 2012 р. / Інформаційний звіт Міністерства культури України, 17.04.2013 р.