Українознавство: навчальний посібник - Михайличенко Олег 2021

Передмова автора

Загальновідомо, що українознавство - це галузь гуманітарних знань, що пов’язані з історією українського народу та української держави.

До 1991 року українознавство розвивалося в межах загальної історії СРСР. У навчальних закладах вивчалася історія УРСР — спільноти людей у складі Радянського союзу, наділених певними національними особливостями, що частково вирізняли їх серед братніх народів великої держави.

Тільки за межами СРСР — в українській діаспорі різних країн - українознавство набувало значення спеціальної галузі знань, яка вивчала українство як феномен світової цивілізації.

У своєму розвитку українознавство як галузь знань і навчальна дисципліна пройшло певний шлях від спеціальних наукових досліджень стародавніх традицій українського народу до їхнього впровадження в життя сьогодення.

Сучасне українознавство виходить за межі спеціальної галузі знань і все більше входить у побут українців, стає необхідним атрибутом ментальності сучасної молоді.

Книжка написана у жанрі епічних історично-публіцистичних оповідей (оповідань), у яких автор, не претендуючи на авторську оригінальність викладеного матеріалу, намагався широко використати як сучасні наукові доробки так і популярні матеріали, що розміщені у соціальних мережах та засобах інформації.

Компілятивно-хрестоматійний виклад матеріалу даного видання нами застосований навмисно з метою широкого об’єктивного поширення та пропаганди давніх традицій українського способу життя.

Матеріали оповідей можуть бути використані у навчальних курсах «Українознавство», «Історія України» для студентів вищих навчальних закладів та шкільних навчальних курсів «Рідний край», розраховані на широке коло читачів.





Перша публікація: 01/01/2021

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.