Культура - статті - 2021

Боротьба православ'я та католицизму як ситуація культурного вибору

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНОВИЩА ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ:

- формально церква визнавалася рівноправною, мала урядові «вольності та привілеї».

- вищих церковних посадовців призначав король за гроші, заслуги перед державою чи борги держави перед особою. У другій половині 16 ст. жоден митрополит не був обраний церковним собором.

- Державні та світські особи постійно втручалися в церковні справи: судили священників, не призначали настоятелів, щоб самими отримувати доходи з церковних маєтків, обкладали церкву високими податками тощо.

Реформація-антикатолицький рух за переоблаштування церкви. У 16 ст. країни Європи були охопленні Реформацією. Її учасники виступали:

- проти надмірного втручання церкви в усі сфери життя.

- за зменшення впливу церкви і духовенства.

- за здешевлення церкви і спрощення церковних служб.

У наслідок реформації виник протестантивізм-третій напрямок у християнській релігії.

Із 30-40-х рр. 16 ст. реформаційні ідеї проникають в Україну. Вони поширюються передусім серед шляхти й міщан Волині, Поділля, Галичини, а згодом і в Києві.

В Україні найбільше поширились такі протестантські напрямки:

- кальвінізм-Жан Кальвін-не набув прихильників серед народу, проте було створено близько 100 протестантських общин. Основу складала шляхта (Потоцькі, Вишневецькі).

- соціанство-Фавст Соціан-сповідував ідеї про свободу й духовну чистоту людини, людську природу І. Христа, неприйняття ікон у богослужінні, необхідність ліквідувати смертну кару. Соціани відкривали школи, типографії, поширювали літературу; їхніми покровителями виступали князі, посадовці.

Реформація знайшла відгук у діяльності братств, що були засновані у Львові (1586р.), Рогатині, Галичині, Вінниці, Лубнах, Києві (1615), Луцьку та інших містах.

Братства-громадські релігійні об’єднання православних українців (міщан, духовенства, козаків, шляхти).

МЕТА ДІЯЛЬНОСТІ БРАТСТВ: захист національно-релігійних прав українців, протистояння окатоличенню та спольщенню українського народу.

ЗАХОДИ БРАТСТВ:

- виступали за право міських общин брати участь в управлінні церковними справами, контролювати діяльність вищого духовенства.

- захищали інтереси православних ремісників при вступі до цеху.

- займалися просвітницькою діяльністю: створенням шкіл і типографій.

Кожне братство мало свій статут, який виводив організацію з-під влади єпископів.

Засади реформації вплинули на опір наступу католицизму та розвиток власне української церкви. Ідея перекладу біблії на народну мову реалізована в українськомовному Пересопницькому Євангелії (1556-1561), створеному на Волині: як відомо однією однією з ідей реформації є переклад святого письма народною мовою.

Наступ католицької церкви має назву-контрреформація.

НАПРЯМИ:

- у 1569р. на українських і білоруських землях починає діяти єзуїтський орган, представники якого схиляють на свій бік різні верстви населення, навіть тих, хто вже стали протестантами.

- із 1570-х рр. починає формуватися мережа єзуїтських колегій-навчальних закладів на основі католицького віровчення. Вони давали високий рівень освіти й успішно конкурували з протестантськими школами.

- поширюються ідеї об’єднання (унії) православної й католицької церков, які підтримають як представники католицького, так і православного духовенства.

Берестейський собор 1596:

Укр. Ініціатори-Гедеон Балабанта Іпатій Потій + впливові українські магнати. На обговореннях Балабан відмовився від ідей унії й перейшов на бік Острозького. Перешкодити вони не змогли.

ПРИЧИНИ УКЛАДАННЯ:

- прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних папі римському.

- Річ Посполита вважала єдину віру чинником, що укріплює державу, і розцінювала унію як перехідний етап до чистого католицизму.

- православні духовенство і знать намагалися позбавитися нерівноправності з католиками, посилити свої позиції, досягти зближення із західноєвропейською культурою.

ЗМІСТ:

- об’єднувалися в греко-католицьку церкву(уніатську).

- уніатська церква зберігала православні обряди, церковнослов’янську мову, право на митрополичну та єпископські кафедри.

- уніацька церква визнавала зверхність папи римського, учення католицької церкви.

- уніатське духовенство зрівнювалося в правах з католиками, набули права обіймати посади в державних і міських урядах.

Унію прийняли 6 із 8 єпархій митрополії, ще дві-Перемишльська та Львівська -100 років тому. Першим греко-католицьким митрополитом став Михайло Рогоза, а по його смерті — Іпатій

Потій.

НАСЛІДКИ?

- утворилася Українська греко-католицька церква.

- почалася боротьба православних з греко-католиками, в українському суспільстві загострилися релігійні суперечності.

- не відбулося обіцяне зрівняння у правах уніатів з католиками.

ОСНОВНІ ЕТАПИ БОРОТЬБИ ЗА ВИЗНАННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ПІСЛЯ Б.У.:

- православні братства вели судові процеси за право володіння церковним майном, опротестовували протиправну діяльність уніатів на сеймах Речі Посполитої.

- за ініціативою Віленського братства протестантська і православна шляхта укладали договір про тимчасове об’єднання та спільні дії в питаннях захисту своїх прав на богослужіння.

- спільна з протестантами боротьба на засіданнях сеймів призвела до формального визнання православної церкви та духовенства у Речі Посполитій, свободи сповідання православ’я, повернення братствам їхніх прав та привілеїв.

- у 1620 р. під час перебування в Києві єрусалимського патріарха Феофана І. Борецький був висвячений на київського митрополита. Новий митрополит відновив діяльність православних єпископств.

- Велася боротьба козацтва за легалізацію православної ієрархії. Польськиц уряд був змушений погодитися на ці вимоги. (1622-1632)

- у 1633 польський уряд видав «Статті для заспокоєння руського народу», які офіційно визнавали існування УПЦ і надавали широкі права православним, у тому числі обіймати державні посади в Р.П.

«Брестська Унія».

Але серед частини православної шляхти та православного духовенства поширюється ідея про можливість об’єднання православної церкви з католицькою, для того щоб зберегти її від католицької експансії, добитись рівних прав католиків і православних. Вони посилались як на прецедент на рішення Флорентійської унії (1439 р.) Цю ідею підтримував найбільший світський захисник православ'я К. Острозький («нічого не бажаю гарячіше, як єдності віри і згоди всіх християн») Прихильники унії вважали, що рішення буде прийнято після переговорів на Соборі з поступкам з обох сторін. Але ця ідея не мала підтримки в братствах і особливо в низах православних. Тому ініціативу в справах унії взяли на себе єзуїти, польський уряд на чолі з фанатиком Сигізмундом та деякі православні єпископи, особливо Іпатій Потій, та Кирило Терлецький та митрополіт Рогоза. Не порадившись з собором, фактично не маючи повноважень Потій і Терлецький з 1595р. виїхали в Рим і затвердили умови унії з папою. Цей вчинок вніс розкол (Клемент VІІІ) серед прихильників унії в Україні. Більшість на чолі з К. Острозьким засудили таку унію. Але Потій і Терлецький при підтримці Сигизмунда скликали Собор в Берсті у 1596 і проголосили унію. Православні зібрали свій Собор і засудили унію та розірвали з уніатами. Король скористався цим і оголосив уніатів єдиними легальними представниками грецької церкви.