Культура - статті - 2021

Оборонна архітектура XIV - XVI ст. Луцький, Кам'янець-Подільський, Хотинський замки, Білгород-Дністровська фортеця

Найбільш активно в цей час ведеться будівництво оборонних споруд. З метою захисту від набігів татар перебудовуються старі і виникають нові фортеці, при спорудженні яких використовують найсучасніші досягнення європейської оборонної архітектури. Дерев'яні укріплення повністю змінюються мурованими та цегляними. Надбудовані були стіни та вежі Луцького замку, збільшений, доповнений системою земляних валів з бастіонами Хотинський замок, повністю побудований в каменю Кременецький. Могутністю, неприступністю вражав Невицький замок, розташований на горі над річкою Уж (Закарпаття). В комплекс укріплень входили корпуси, рови, вали, муровані оборонні стіни з вежами, амбразури яких витесані з кам'яних брил. В XV ст. була завершена найбільш потужна оборонна споруда на Україні - фортеця у Білгород-Дністровському, що нараховувала 20 веж. Довжина стін фортеці — 2 км при висоті до 7 метрів та товщині до 5 метрів. Ще більшим по довжині оборонних систем був Кам'янець-Подільський замок - 4,5км. Ця неприступна фортеця височить над річкою Смотрич і досі вражає як функціональністю, так і своєю мистецькою довершеністю, зв'язком з рельєфом місцевості. В 2-ій пол. ХVІ-ХVІІ ст. будуються могутні фортеці, замки майже в усіх тогочасних містах України, магнатських маєтках. Виразний оборонний характер в цей час мають і культові споруди Класичним прикладом можуть служити Святогорський монастир у Зимному на Волині, монастир-фортеця у Міжгір'ї, церква у Сутківцях та ін. Активне будівництво оборонних споруд сприяло поширенню на Україні мистецтва мурованої архітектури. В будівництві фортець приймали участь іноземні майстри, яки приносили не лише різні суто фортифікаційні новації, але й нові, ренесансні архітектурні форми. Особливо ця тенденція посилилась в ХV-ХVІ ст., коли ряд фортець починають об'єднувати функції фортеці та палацу. Якщо в середньовіччя всі споруди, в тому числі і житлові, повністю підкорялись потребам оборони, то для Ренесансу, з його увагою до людини, її потреб, з розвитком ренесансної світської придворної культури, з'являється прагнення поєднати оборонні і палацові функції замі Ів. "Оборонні споруди, як камертони, першими відчувають прогресивні явища, і в їх архітектурі з'являються форми, що зменшують суворість та грізну неприступність замків, фортець. Чимало замкових комплексів набирають вигляду розкішних палаців, а зовнішні оборонні стіни вдосконалюються, видозмінюються стрільниці, з'являються елементи декору. Будівлі на території замкових комплексів, і передусім житлові, втрачають оборонне значення, віконні отвори набувають більших розмірів, їх прикрашають білокамінною різьбою, орнаментами". Характерними прикладами таких замків-палаців можуть служити Олеський, Жовківський, Золочівський замки. Навколо них розташовувались парки, прикрашені скульптурою. Можна згадати і замок Вишневецького в Лубнах, який не зберігся до нашого часу та ряд інших. В мирні часи вони були розкішними магнатськими резиденціями, де відбувались бучні придворні свята, бенкети, а в час війн, якими були так багаті XVI та XVII ст., перетворювались у неприступні фортеці.