Культура - статті - 2021

Класична архітектура ХІХ - початку ХХ ст.

Українське архітектурне мистецтво першої половини ХІХ ст. продовжувало утверджувати свою самобутність, вириваючись із-під чужих впливів. У той час панували класичний стиль та ампір, які на території України набирали національних прикмет, зв’язаних з традицією містобудування. Серед архітекторів виділяється Андрій Меленський (1766-1833), який протягом трьох десятеліть був головним архітектором Києва, спорудив і перебудував чимало будівель, зокрема контрактові будинки, новий корпус Київської духовної академії, церкву-ротонду на Аскольдовій могилі та інші. За проектом професора Київського університету італійця Беретті збудований головний університетський корпус. На півдні України — в Одесі, Сімферополі, Миколаєві, Катеринославі працюють в основному російські архітектори. За проектом Франца Боффо споруджені тоді Потьомкінські сходи, які ведуть з одеського порту на Приморський бульвар, палац Воронова. Творче використання класики посилилось на початку XX ст. Тут виявився вплив І. Фоміна - активного прихильника класики. Особливе значення мали його теоретичні зауваги, а також виставка 1911 р. проектів визначних архітекторів (її очолювали В. Щуко та І. Фомін). Піднесенню класики, отже, торжеству ордерної системи, сприяло відновлення К. Маєвським Царського (Маріїнського) палацу (збудований 1750-1755 рр. за проектом В. Растреллі), декоративні деталі споруди використав архітектор О. Шілле в оформленні Міської думи (зруйнована фашистами під час окупації). Тоді визначилась функціональна роль Хрещатика як нової центральної вулиці. Тут споруджувалася низка громадських споруд: біржа, банки, критий ринок, центральний телеграф, пасаж, купецьке зібрання. Як транспортний і діловий центр Хрещатик об'єднав історичні частини - Старе місто, Поділ, Печерськ. До складу міста увійшли Соломенка, Батиєва гора, Шулявка, Караваєві дачі та інші околиці. Архітектурний вигляд центра Києва визначили споруди відомих архітекторів, з-поміж них - О. Шілле, В. Ніколаєв, В. Городецький, О. Кобелєв, А. Андрєєв, Л. Бенуа, Ф. Лідваль. Керівну роль виконував академік архітектури В. Ніколаєв (1847-1911). Він брав участь у спорудженні найвизначніших будівель Києва - Оперного театру, міського музею, будинку колишнього Купецького зібрання (1882; нині - Київська державна філармонія), ресторану "Лейпціг" на перехресті Володимирської та Прорізної, трапезної Києво-Печерської лаври (1900). Вагомий внесок у будівництво Харкова зробив провідний архітектор О. Бекетов, прибічник класичних стильових норм. Серед його споруд - бібліотека ім. В. Короленка (1901), Медичне товариство (1912), Комерційний інститут (1914-1916). Загалом О. Бекетов визначив архітектурний вигляд Харкова. Тоді головними вулицями стали Сумська і Пушкінська.