Культура - статті - 2021

Методологія дослідження, принципи аналізу структура та функції культури

Це питання дає розуіння того, якими способами вчені досліджують культуру, з яких елементів складається культура та яку роль відіграє в суспільстві.

Методи культурології - сукупність аналітичних прийомів, операцій та процедур, що застосовуються при аналізі культури. Основний метод культури - єдність пояснення та розуміння. (Випливає з неможливості провести чітку межу між суб’єктом та об’єктом пізнання в цій науці; інтегрує в собі методи конкретних гуманітраних наук — історія, соціологія, лінгвістика, психологія тощо.

Єдність пояслення та розуміння передбачає етапи:

1. Культорологічну проблематизацію емпіричного матеріалу

2. Зіставлення культури, що вивчається з іншими культурами

3. Виявлення особливостей культури, що вивчається

4. Виявлення суперечностей і невідповідностей

Принципи дослідження:

видовий принцип (поділ культури на предметну і особистісну),

родовий принцип (поділ на матеріальну і духовну),

принцип значущості (виділення основ культури і власне самої культури та її значення).

Методологічні принципи полягають в тому, щоб показати логіку розвитку духовної культури впродовж століть. Важливе значення має принцип історичного матеріалізму, який є визначальним для проблеми самосвідомості нації. При вивченні данного курсу слід опиратися на метрологічні принципи, які маємо в працях Т. Шевченка, І. Франка, О. Гончара, М. Рильського для яких характерним є принцип соціально-економічної зумовленості розвитку культури. При аналізі розвитку культури не можна обійтися без принципу історизму, тобто об’єктивного дослідження витоків художнього витвору, мистецької течії, духовності та їх місця в суспільстві. До конкретних методів дослідження слід віднести порівняльно-історичний, до якого входять: діагностичний (при зіставленні різних за жанром хронологічних джерел, н-д, билин, дум та літописів); син хронологічний (коли виділяється певна проблема і розглядається не в історичному, а в змістовому зіставленні). У вивченні культури слід застосовувати метод структурно-функціонального аналізу, коли досліджуваний об’єкт немовби розкладається на складові частини, виявляються співвідношення між цими частинами, правила їх поєднання в групи (при співвідношенні культури і суспільних процесів первинні складові культури, етнічні, національні, вторинні, соціальні, класові). Важливим методом є метод системного аналізу коли всі феномени культури розглядаються у взаємодії її складових частин як основи, на якій формуються нові якості.

Функції культури:

*Людинотворча (гуманістична- це культура, яка форм.людську особистість, специфічну для кожної людини.

*Пізнавальна (гносеологічна) - концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для подальшого пізнання.

*Регулятивна — регулює поведінку людей у всіх сферах життя, спир. На мораль та право.

*Акумулятивна (трансляційна) — накопичує зберігає людський досвід від покоління до покоління.

*Ціннісна(аксіологічна) - формує ціннісні потреби та орієнтації.

*Комунікативна — звязки між індивідами та соціальними групами.

*Компенсаторна - забезпечує культурну, духовну та психологічну розрядку, відволікає від повсякдених проблем.

*Виховна — синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.