Культура - статті - 2021

Українська барокове зодчество. Козацьке бароко в архітектурі Полтавщини

Піднесеність, схвильованість, фольклорна життєрадісність, але й загадковість, незрозумілість характерна також для такого шедевру барокової архітектури, як Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях Полтавської області: в ньому більше сотні ікон, а розписи вражають експресією руху, енергійними ракурсами, внутрішньою напруженістю.

Композиція з однією центральною банею на восьмерику і двома бічними вежами співзвучна кращим зразкам козацького бароко — собор Мгарського монастиря біля Лубен на Полтавщині.

Серед пам’яток періоду високого бароко варто насамперед згадати Спасо-Преображенський собор Мгарського монастиря (1684—1692) та Хрестовоздвиженський собор(1709).

Хрестовоздвиженський собор у Полтаві являє собою тринавний шестистовпний храм з однією гранчастою апсидою й сімома верхами (п’ять верхів розміщено по осях згідно з українською традицією, два з боків західного фасаду за давньоруською традицією.) Собор розчленований карнизом по горизонталі і прикрашений різноманітної форми вікнами, декоративними нішами та порталами.

Місце для спорудження підібрано досить вдало. Будівля храму органічно вписалася у м'які пластичні обриси пагорбів, а весь ансамбль монастиря став невід'ємною часткою ландшафту. За типологічною характеристикою це тринавовий, шестистовпний, одноапсидний храм з п'ятибаневим завершенням. Архітектурно-пластичне трактування форми карнизів, обрамлень вікон, порталів тощо органічно пов'язане з конструкцією і в основному визначається модулем цегли. Під час оновлення собору архітектурна пластика фасадів збагатилася соковитим ліпним орнаментом. Суцільне орнаментальне мереживо вкриває площини навколо вікон і порталів, підкреслює форми карнизів, наскільки й невичерпна.