Культура - статті - 2021

Музичне мистецтво України ХIХ - початку ХХ ст.

Музичне мистецтво України. Театр та опера. Україна спокон-віків славилася народними піснями, в яких оспівулася важка доля народу, його боротьба за своє визволення. На основі народних мелодій вже на початку ХІХ ст. невідомими авторами були складені перші симфонічні твори, такі відомі й сьогодні пісні-романси, як «Віють вітри», «Сонце низенько» та ін.

У 1836 р. київський композитор і педагог Й.Витвицький написав музичний твір «Україна», а також варіації на тему народної пісні «Зібралися всі бурлаки». У 1826 р. було створене Музичне товариство, а у 1838 р. — Товариство сприяння музиці.

На західноукраїнських землях першими композиторами-професіоналами були М.Вербицький та І. Лаврівський.

Невід’ємною складовою національного театру була українська музика Але серед усіх видів і жанрів застосування музики в театрі у розвитку найважливішого — опери — склалися найнесприятливіші умови, що пояснюється відсутністю приміщень і необхідністю оркестрового супроводу, відсутністю національної оперної традиції. У 1863 р. приятель Т. Шевченка і племінник П. Гулака-Артемовського Семен Гулак-Артемовський створює першу українську національну оперу «Запорожець за Дунаєм», поет і композитор П. Ніщинський пише музичну картину до п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля», а також твори «Вечорниці», «Ой закувала та сива зозуля».

Переламне значення для розвитку української музики має творчість Миколи Лисенка. Його вважають основоположником української класичної музики, засновником великих музичних форм, першим творцем дійсно української за духом й матеріалом опери («Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена»). Він створив також низку дитячих опер - «Пан Коцький», «Коза Дереза» та ін.

Так звана післялисенківська доба характеризується інтересом переважно до музики вокальної, особливо хорової, яка спирається на народну музику (К. Стеценко, М. Леонтович, Я. Степовий, Я. Лопатинський, Д. Січинський). У народних вокальних традиціях написано і національний український гімн «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» (1862 р., музика М. Вербицького, слова П. Чубинського).

Велике значення для активізації музичного життя в Україні мало відкриття 1904 р. в Києві музично-драматичної школи, яку очолив М. Лисенко. У 1913 р. її було реорганізовано в консерваторію (ще раніше, 1880 р., консерваторію було відкрито у Львові). У 1903 р. у Львові відкрито перший музичний інститут, якому в 1907 р. присвоєно ім’я М. Лисенка. У цей час світової слави зажила українська оперна співачка Соломія Крушельницька. Міжнародне визнання отримав також київський хор О. Кошиця, у виконанні якого вперше пролунали вокальні композиції Артемія Веделя та багатьох пізніших українських композиторів.