Історія української культури - О. Ю. Павлова 2012

Розділ 5. Українська культура в епоху Відродження та Реформації (XIV—XVII ст.)
Список рекомендованої літератури до 5 розділу

1. Бокань В. А., Польовий Л. П. Історія культури України: Навч. посіб. — К.: МАУП, 1998 — 232 с.

2. Гаврюшенко О. А., Шейко В. М., Є Тишевська Л. Г. Історія культури: Навч. посіб. / К.: Кондор, 2004. — 763 с.

3. Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А. та ін. Історія світової та української культури: Підруч. Для вищих закладів освіти. — К.: Літера, 2000. — 464 с.

4. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / Б. І. Білик, Ю. А. Горбань, Я. С. Калакура та ін.. — К.: Вища школа: Т-во «Знання». КОО, 2000. — К.: 2000 с.

5. Сироватський С. А. Організація самостійної роботи студентів у процесі вивчення культурології: Методичні поради студентам для підготовки до семінарських занять: Методичний посібник для студентів денної форми навчання. — К.: Видавничій центр НУБіП, 2009. — 117 с.

6. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М. М. Закович, І. А. Зязюн, О. М. Семашко та ін. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2001 — 550 с.

7. Культурологія / Гриценко Т. Б., Гриценко С. П., Кондратюк А. Ю. та ін. — К.: Центр учбової літератури, 2009.

8. Петровський В. В., Радченко А. О., Семененко В. /. Історія України: Неупереджений погляд: Факти. Міфи. Коментарі. — Харків.: ВД «ШКОЛА», 2007. — 592 с.

9. Титов Ф. Императорская Киевская духовная академия в её трёхвековой жизни и деятельности (1615—1915): Историческая записка. — К.: ГОПАК, 2003. — 688 с.

10. Харлампович К. В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. — Казань, 1914.

11. Хижняк 3. І., Маньківський В. К. Історія Києво-Могилянської академії. — К.: «КМ Академія», 2003.

12. Широкорад А. Б. Тайная история Украины. — М.: Вече, 2008. — 432 с.





Перша публікація: 01/01/2012

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.