Культурологічний словник - 2020

ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій

ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій (1865-1944) — видатний ієрарх і богослов вселенської та греко-католицької церков, політичний, науковий, культурний діяч. Здобув освіту у Львові, Кракові, Вроцлаві, Мюнхені, Відні. Доктор права (1888), філософії (1892), богослов'я (1892). У 1888 р. вступив до монастиря у Добромилі, потім — священик, ігумен Онуфріївського монастиря у Львові, єпископ Станіславський, з 1900 митрополит Києво-Галицький, архієпископ Львівський, єпископ Кам'янець-Подільський; засновник Народної лічниці (1903) та Українського національного музею у Львові (1905), Богословського наукового товариства (1923) та Богословської греко-католицької академії (1928); 1914-1917 інтернований російською адміністрацією; 1918 підтримав створення ЗУНР, за що інтернований поляками до ХП 1919; 1920-1923 намагався забезпечити міжнародну підтримку для українських інтересів у Галичині; ініціатор Українського католицького союзу (1931), засуджував польські політичні репресії (пацифікація, Берестейській процес, Береза Картузька) та терористичні акти ОУН; під час німецької окупації почесний голова Української національної ради; відкрито виступав проти масового винищення євреїв і надавав їм притулок у митрополичих палатах; підтримуючи боротьбу за самостійну Україну, водночас засуджував убивства польського цивільного населення вояками УПА. Проголосив утворення суверенної України національним і релігійним ідеалом.