Культурологія - Історія і теорія світової культури XX століття - В.В.Багацький, Л.І.Кормич 2004

Частина друга (1945-2000 рр.)
Розділ другий. Вплив соціального і технічного прогресу на духовну культуру
Катастрофічний стан екології

Екологія — це взаємовідносини різних форм життя і навколишніх умов. Традиційна культура грунтується на уявленні про беззастережну вищість людини у світі. Прогрес розглядали як звільнення людства від багнюки божевілля, нерозумності й тваринного підкорення природі, зазначає американський вчений М. Букчин.

Правда й те, що найбільш далекоглядні і передбачливі серед людей, а саме — письменники і вчені багатьох країн світу, попереджали проти паразитичного ставлення людини до природи. Серед них М.Пришвін (Росія), Е.Сетон-Томпсон (Канада), Д.О.Кервуд (США), Д.М.Даррелл (Англія), В.Біанкі (Росія), Д.Херріот (Англія), І.Акимушкін (Росія).

Однак постмодерністи, наприклад, застерігають, що людина, борючись з природою, руйнує і себе як її частку. Тобто могутність людини обертається проти неї ж самої. Нова ж культура, носіями якої вважають себе постмодерністи, закликає до єдності людини і природи, до гармонійного співіснування. Отже, нова культура — це культура виживання. Її теоретики закликають до простоти, відповідальності й самообмеження, які так важливі вже зараз. Це якості майбутньої суспільної культури. А поки що наш світ повен руйнівних технологій, екологічних лих і ядерних катастроф.

Кожна людина мусить зрозуміти, як багато ми сьогодні маємо і як страшно все це втратити, ганяючись за перемогою над природою. Ще Спіноза сказав, що в природі немає нічого, що суперечило б всерозуміючій любові. Як бачимо, то були щасливі часи — людина не вступала в бій з довкіллям, не нівечила його, бо не вважала ще себе осереддям всього сущого.

В кінці XX ст. на передній план вийшло завдання попередження глобальної екологічної катастрофи. В певному значенні це завдання містить у собі антизахідний контекст. Адже саме Захід відрізняється від решти світу екологічно безвідповідальним техноцентризмом і нестримним споживацьким гедонізмом¹. Захід сьогодні став генератором споживацької ідеології в межах ойкумени. Західні стандарти життя і супутній їм споживацько-гедоністичний комплекс активно запозичуються іншими континентами. При цьому у туземних економік немає можливостей Заходу, а перспектива глобальних екологічних катастроф у них більша, ніж деінде.

Безперечно, ця тенденція у світовій культурі повинна бути подолана. Експансія споживацької психології рано чи пізно буде зупинена. З часом колективна психологія людей змінюється за допомогою могутніх ідейних реформацій. Вони за енергетикою дорівнюють світовим релігіям. Людство стоїть на порозі утвердження нової, постіндустріальної аскези. Підставою для неї є екологічне самообмеження споживацьких суспільств. Виникла настійлива потреба у відновленні гармонії між людиною і природою, між свідомістю та дійсністю.

Життєво важливі завдання вимагають поглибленої моральної свідомості людства, та всупереч очевидному масова продукція кіно- і телеіндустрії знижує моральний рівень. Сучасна техніка за умов занепаду моральності не може не привести до катастрофи. ЗМІ не підтримують, не зміцнюють моральний рівень громадян, а тягнуть його донизу, до грубих вибухів низьких пристрастей (Г.Померанц).

Цивілізація необмеженого розвитку приречена. Вихід з цього лише в житті людини, яка повинна гармонійно вписатися в природу і не виходити за певні розумні межі виробництва. Людству треба змінити свої пріоритети. А для цього треба змінити своє розуміння кращого.² Треба перейти від накопичення нових речей до накопичення тих цінностей, які дають нам споглядання, медитація, високе мистецтво. Як сказав поет:

Есть ценностей незыблемая скала

Над скучными ошибками веков.

(О.Мандельштам)

Примітки

¹ Гедонізм (з грецької) — в даному контексті означає насолоду.

2 Як сказав колись Лев Толстой, всі нещастя виникають не від недостатків, а від надлишків.