Культурологія - Історія і теорія світової культури XX століття - В.В.Багацький, Л.І.Кормич 2004

Частина друга (1945-2000 рр.)
Розділ перший. Характерні особливості культури другої половини XX століття
Неофрейдизм

Важливий напрямок зарубіжної психології, витоками якого були ідеї Зигмунда Фрейда, складає неофрейдизм. Він виник у 30-ті роки. Засновником неофрейдизму і його найавторитетнішим представником вважається Еріх Фромм. Цей напрямок психоаналізу має зовсім нерелігійний і гуманістичний характер. Найбільшої слави він зажив в середині XX ст. Це був радикальний рух з перегляду застарілих положень метапсихології З.Фрейда при збереженні в недоторканності загальної методики і техніки психоаналізу.

Оформленню неофрейдизму сприяла поява нового типу хворих. Все більша кількість людей зверталась до психоаналітиків не як справді хворі, а як люди, які потребують захисту від шкідливого впливу суспільства. Кажуть, що всі хвороби від нервів. Так от, новий тип хворих — не невротичний — нарікав скоріше на невдачі, неспокій, самотність, непристосованість, ніж на фізичний чи нервовий розлад в організмі. Новий тип хворих складався з менеджерів, спеціалістів-професіоналів, службовців. Саме вони в першу чергу відчули вплив світової економічної кризи 30-х років. Ці труднощі, а також Друга світова війна стрясли світом і позначилися на долі кожної людини.

Прихильники психоаналізу дедалі більше переконуються в тому, що для аналізу причин захворювань не досить зануритися в особисті сімейні драми. Мало що дасть в цьому разі психоаналіз свого «Я» і сім’ї хворого. Внаслідок дії цих факторів і виник неофрейдизм як соціально орієнтована форма психоаналізу.

Неофрейдизм значною мірою відкидає біологічне походження психічних захворювань. Психоаналіз має справу з особистістю, в якій зустрічаються царства природи і культури (природного і набутого). Тому неофрейдизм підкреслює роль культурних факторів у формуванні особи і в утворенні неврозів, зберігає фрейдівські методи і тезу про те, що людиною рухають несвідомі спонуки, чи імпульси. Цими спонуками (в більшості своїй природженими) є прагнення до безпеки і задоволення. Згадаймо лишень, чим сьогодні, за даними соціологічних опитувань, переймається пересічна людина. Найбільше її цікавить секс, гроші і злочинність.

Отже, ці дві несвідомі спонуки — до безпеки і задоволення — мають емоційний характер, чим зберігається вся суть психоаналізу. Ці дві спонуки несумісні одна з одною. Конфлікт між ними приводить до необхідності придушити одну з них. Придушений імпульс зустрічає опір свідомості. Виникають захисні механізми «Я», які стають побічними шляхами проникнення в свідомість придушених імпульсів, потреб, почуттів. Все це відбувається в замаскованому вигляді. Захисні механізми психіки формуються з дитинства. Вони стають тією несвідомою основою, на якій будуються уявлення людини про саму себе. Зберігаючи основні особливості психоаналізу, неофрейдизм підкреслює роль культури і ті суперечності, які вона викликає. З одного боку, культура стимулює потреби, а з другого — накладає великі обмеження, які придушують ці самі потреби.

Культура збільшує несвідому внутрішньопсихічну драму людини. В душі людини повсякчас відбувається боротьба між природженими і набутими якостями. Інакше кажучи, між інстинктами і культурою, мораллю. Конфлікти вирішуються внаслідок перемоги або інстинктів, або культури. Залежно від цього протягом життя визначається характер людини, тобто вона стає невротичною чи нормальною. Несвідомі спонуки є рушійною силою людської психіки. Усвідомлення людиною цих спонук допомагає їй з ними боротися. Все вищесказане відбувається в людині. Тому-то культуру ми розуміємо як символічну сітку заборон, яка накинута ни тіло природи.

А є ще стосунки людини зі світом, їх регулюють принаймні три психологічних механізми. Перший: мазохістські і садистські тенденції, котрі проявляються в діях, спрямованих проти себе та інших осіб. Другий — деструктивізм, імпульси якого проявляються у всіляких руйнаціях. Третій механізм: автоматичний конформізм, тобто людина стає такою, як всі. Вона розчиняється в масі собі подібних, а навзамін отримує відчуття безпеки і захисту.





Перша публікація: 01/01/2004

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.