Культурологія - Історія і теорія світової культури XX століття - В.В.Багацький, Л.І.Кормич 2004

Частина друга (1945-2000 рр.)
Розділ перший. Характерні особливості культури другої половини XX століття
«Нові філософи»

Ідеологи постіндустріального суспільства твердять про необхідність передачі керівництва суспільством в руки спеціалістів, тобто інтелігенції. Навпаки, «нові філософи» відповідальність за сучасну всемогутність держави покладають на інтелектуалів. Хто ж вони такі, ці «нові філософи»?

Так називають себе колишні інтелігенти—марксисти, що прозріли після масових виступів молоді в 1968 р. перш за все у Парижі, а потім і по всій Європі. Ця течія виникла у Франції на початку 70-х рр. У своїх роботах вони стверджували, що Бог мертвий, природа померла, наука мертва, праці більше немає, померло мистецтво.

«Нові філософи» виступають проти всякої форми влади, порядку, держави. Вони трактують свободу художньої творчості як відрив від культурного спадку минулого. їх орієнтація на різноманітні джерела особливо чітко проявилася у 80-ті рр.

На їхню думку, пізнання світу неможливе, тому що він існує тільки у фантазіях, видіннях, символах. Реальними є тільки слова, поняття, образи і міфи. «Нові філософи» не сприймають всерйоз марксистську теорію культури і мистецтва, вважаючи її за ніщо. Відкидаючи мистецтво соціалістичного реалізму, вони справедливо вбачають у ньому лише пропаганду.

Один з «нових філософів» К. Жамбе передбачає «ангельське майбутнє людства». Воно пов’язане з прийдешньою містичною культурною революцією. Під культурною революцією мається на увазі чисте бунтарство, не пов’язане з політикою та ідеологією. Як наслідок досягається зіткнення двох світів, поява в земному світі світу Ангела. Один із прикладів такої революції вони вбачають у ранньому християнстві. Хоча земні «культурні революції», на думку авторів, не досягають успіхів, зате ланцюг їх складається в перервну «ангельську історію».

Культурну революцію вони розуміють як революцію в душах, «боротьбу всередині кожної душі». Вона обов’язково приведе до виникнення «нової культури», вільної від «сатанинської мари науки і розуму». Глибинну сутність світу вони бачать у почутті, а не в думці. Вічна несвідома світова душа утворює фундамент культури, підкреслюють «нові філософи».

Ця течія підготувала грунт для появи в суспільному житті Заходу «нових правих».





Перша публікація: 01/01/2004

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.