ХІМІЯ - Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання
РОЗДІЛ II. НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ
7. Основні класи неорганічних сполук
Приклади розв’язування типових задач
Задача 1. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:
![]()
Розв’язання
1. Для одержання магній оксиду магній потрібно спалити в кисні:
![]()
2. Магній оксид — це основний оксид, а тому реагує з хлоридною кислотою:
![]()
3. Магній гідроксид можна одержати, доливши до розчину магній хлориду розчин лугу:
![]()
4. Магній сульфат можна одержати, доливши до одержаного магній гідроксиду розчин сульфатної кислоти:
![]()
5. Барій сульфат можна одержати лише при взаємодії магній сульфату з розчинною у воді сіллю Барію, наприклад, барій нітратом чи барій хлоридом:
![]()
Задача 2. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:
мідь
купрум(ІІ) хлорид
купрум(ІІ) нітрат
купрум(II) гідроксид
купрум(ІІ) оксид
купрум(ІІ) сульфат
купрум(ІІ) сульфід
сульфур(ІV) оксид
сульфітна кислота.
Розв’язання
Запишемо послідовність перетворень за допомогою формул:

Зауважимо, що перехід (1) неможливо здійснити через реакцію міді з хлоридною кислотою, тому що у витискувальному ряду металів мідь розмішується справа від водню, а тому не взаємодіє з гідроген хлоридом.
Задача 3. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:
барій
барій оксид
барій гідроксид
барій сульфіт
сульфур(ІV) оксид
калій гідрогенсульфіт
калій сульфіт
магній сульфіт.
Розв’язання
Запишемо послідовність перетворень за допомогою формул:

Задача 4. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:
фосфор
фосфор(V) оксид
ортофосфатна кислота
калій дигідрогенортофосфат
калій ортофосфат
цинк ортофосфат.
Розв’язання
Запишемо послідовність перетворень за допомогою формул:

Задача 5. Напишіть молекулярні та йонно-молекулярні рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення:
ферум(ІII) гідроксид
ферум(ІІІ) оксид
ферум(ІII) сульфат
ферум(ІІІ) гідроксид
ферум(ІІІ) нітрат
ферум(ІІІ) ортофосфат.
Розв’язання
Запишемо послідовність перетворень за допомогою формул:

Запишемо йонно-молекулярні рівняння:

3![]()
Відповідні йонно-молекулярні рівняння будуть такими:

![]()
Запишемо йонно-молекулярні рівняння:

![]()
Відповідні йонно-молекулярні рівняння будуть такими:

Задача 6. Напишіть відповідні молекулярні рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення, та визначте невідому речовину X:
![]()
Розв’язання
Цілком зрозуміло, що X — це сполука Карбону, а саме карбон(ІV) оксид, тому що для добування КНСO3 необхідний СO2.
![]()
Карбон(ІV) оксид ще можна одержати дією кислоти на магній карбонат:
![]()
2. Карбон(ІV) оксид реагує з лугами:
![]()
3. Для одержання вуглекислого газу розкладемо калій гідрогенкарбонат сильнішою за карбонатну кислотою, наприклад сульфатною:
![]()
![]()
5. Зважаючи на те що кислі солі виявляють кислотні властивості, нейтралізуємо кальцій гідрогенкарбонат гашеним вапном:
![]()
Задача 7. Напишіть відповідні молекулярні рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення, та визначте невідому речовину X:
![]()
Розв’язання
![]()
Реагент барій хлорид ВаСl2 повинен бути розчинним у воді. Визначаємо його розчинність за допомогою таблиці розчинності кислот, основ та солей у воді (див. Додаток 3).
2. Речовина X — це основа (ферум(ІІІ) гідроксид). Термічним розкладом саме цієї солі можна одержати ферум(ІІІ) оксид. Для добування ферум(ІІІ) гідроксиду з ферум(ІІІ) хлориду скористаємось реакцією солі з лугом:

Сіль (аргентум(І) нітрат) повинна бути розчинною у воді. Визначаємо це за допомогою таблиці розчинності кислот, основ та солей у воді.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.