ХІМІЯ - Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання

РОЗДІЛ II. НЕОРГАНІЧНА ХІМІЯ

7. Основні класи неорганічних сполук

7.5. Амфотерні сполуки


Здатність сполуки виявляти основні та кислотні властивості називають амфотерністю, а саму сполуку - амфотерною. Кожному амфотерному оксидові відповідає амфотерна основа, яку теж можна розглядати як кислоту:


гідроксид

оксид

кислота

сіль

Zn(OH)2 цинк гідроксид

ZnO

H2ZnO2 цинкова кислота

цинкат

Аl(ОН)3 алюміній гідроксид

Аl2O3

Н3АlO3 ортоалюмінієва кислота

НАlO2 метаалюмінієва кислота

ортоалюмінат

метаалюмінат


Амфотерні сполуки реагують з кислотними й основними оксидами, з кислотами і лугами.

7.5.1. Амфотерні оксиди


✵ взаємодіють з кислотами:

Цинк оксид і алюміній оксид реагують з кислотами як основні оксиди;

✵ взаємодіють з лугами (при сплавлянні):


Цинк оксид і алюміній оксид реагують з лугами як кислотні оксиди:

✵ взаємодіють з кислотними оксидами:

✵ взаємодіють з основними оксидами:


Зауважимо, що ортоалюмінат Na3AlO3 утворюється при співвідношенні кількостей речовин амфотерного оксиду Аl2O3 і лугу чи основного оксиду 1:3, тобто луг або основний оксид мають бути у значному надлишку.


Добування амфотерних оксидів

1. Термічний розклад відповідних основ:

2. Окиснення сульфідів:

3. При взаємодії простих речовин з киснем:





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.