ХІМІЯ - Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ

6. Суміші речовин. Розчини

6.10. Реакції в розчинах електролітів. Складання молекулярних і йонно-молекулярних рівнянь


За нормальних умов тверді речовини зазвичай не вступають між собою в хімічні реакції. Хоч би один з реагентів повинен бути в газоподібному чи рідкому (розчиненому) стані. Отже, у хімії часто мають справу з реакціями між розчиненими у воді речовинами. Реакції між розчиненими електролітами — це реакції між окремими йонами, їх називають реакціями йонного обміну. Реакції між електролітами відбуваються до кінця, якщо:

✵ у результаті випадає осад (↓), тобто утворюється продукт реакції, який у воді не розчиняється або є малорозчинним;

✵ виділяється газ (↑), тобто утворюються леткі сполуки, або

✵ утворюється малодисоційована речовина (наприклад, вода).

Зауважимо, що при складанні йонно-молекулярних рівнянь добре розчинні сполуки записують у вигляді йонів, а слабкі електроліти, погано розчинні та леткі речовини (H2S, СО2, SО2) — у молекулярній формі:

Розгляньмо найважливіші випадки іонообмінних реакцій.

1. Реакції нейтралізації (взаємодія кислоти з основою):

✵ сильної кислоти із сильною основою:

image77

✵ слабкої кислоти із сильною основною (у цьому разі слабкі кислоти, а також кислоти, у яких ступінь дисоціації у розбавлених розчинах менше 50 %, пишуть у недисоційованій формі (це стосується таких кислот, как H23, HNО2, HF, Н3РО4):

image74

✵ слабкої основи із сильною кислотою:

image78

2. Реакції з утворенням летких речовин:

3. Реакції з утворенням малорозчинних солей, основ та амфотерних гідроксидів:

image79





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.