ХІМІЯ - Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ
2. Будова атома
2.4. Електрон. Електронні шари
2.4.3. Стійкість електронних шарів. Перетворення атомів на йони
Найстійкішою електронною конфігурацією атома є така, при якій у зовнішньому електронному шарі розміщується 2 (як р атома Гелію) або 8 е- (як в атомах інших інертних газів). Восьмиелектронний зовнішній шар атома називають електронним октетом. Під час хімічних реакцій атоми прагнуть отримати саме таку найстійкішу електронну конфігурацію. Це досягається в результаті приєднання або віддачі електронів зовнішнього електронного шару. Атоми металічних елементів, які мають у зовнішньому електронному шарі 1—3 e-, втрачаючи їх, одержують позитивний заряд і перетворюються на;Позитивно заряджені йони — катіони:
![]()
Електронна формула атома Калію — 40К 1s2 2s2 2p6 3s2 3р6 4s1. На останньому енергетичному рівні в атомі розміщується один електрон, а на передостанньому — вісім (октет). Під час хімічний реакцій атом Калію втра: чає саме один електрон (4s1), перетворюючись на позитивно заряджений іон — катіон Калію К+:
![]()
Атоми неметалічних елементів, які мають у зовнішньому електронному шарі 4-7 електронів, під час хімічних реакцій приєднують один або декілька електронів, одержують негативний заряд і перетворюються на негативно заряджені йони — аніони, Наприклад, атом Оксигену має таку електронну формулу: 8О 1s22s22p4. До завершення електронного шару йому не вистачає двох електронів. Під час хімічних реакцій атом Оксигену приєднує ці два електрони:
![]()
перетворюючись на негативно заряджений іон — амніон Оксигену О2-:
![]()
Радіуси катіонів менші від радіусів відповідних атомів (оскільки зменшується кількість електронних шарів). Радіуси аніонів і відповідних атомів майже однакові.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.