ХІМІЯ - Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання

РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ

14. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їхній основі

14.5. Значення полімерів у суспільному господарстві та побуті Поняття про синтетичні волокна¹

Основними типами полімерних матеріалів є пластичні маси, каучуки і гуми, волокна, лаки, фарби, клеї, іоннообмінні смоли.

14.5.7. Композиційні матеріали

У техніці часто використовують поєднання різних груп полімерів (у різних пропорціях), отримуючи композиційні матеріали (композити), що значною мірою змінює їхні властивості. У структурі композитів виділяють: основу, матрицю (полімерну, металічну, вуглецеву, керамічну), що визначає тепло-, волого-, вогнестійкість та хімічну інертність, та наповнювачі, які надають їй жорсткості, армують:

✵ волокнисті (волокна, ниткоподібні кристали). Одним з найбільш перспективних матеріалів вважають базальтове волокно (і базальтову фібру), яке отримують із розплавів (1500 °С) природних базальтів. Воно відрізняється легкістю, міцністю (на розрив, стискання, згинання, тертя, удар тощо), корозійною стійкістю (включаючи дію органічних (мастила, розчинники тощо) і неорганічних речовин — кислот, лугів) та екологічністю, надзвичайно низькою тепло-, звукопровідністю, низкою інших виключних властивостей. Наприклад, завдяки великій пористості (до 70 % і більше) таке волокно здатне пропускати повітря і пари води. При цьому воно не накопичує воду (водо- і морозостійке). Його використання значно дешевше, ніж використання алюмінію чи вуглепластика;

✵ шаруваті (плівки, пластинки);

✵ дисперсноармовані (тонкодисперсні частинки).

Іноді використовують декілька матриць або наповнювачі різної природи (гібридні композиційні матеріали).