ХІМІЯ - Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання
РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ
11. Вуглеводні
11.3. Алкіни
Алкіни — вуглеводні із загальною формулою СпН2n-2, у молекулах яких два атоми Карбону перебувають у стані sp-гібридизації та сполучені між собою потрійним зв’язком. Схема молекули етину:


Фізичні властивості алкінів, гомологи та ізомери
Перші алкіни С2Н2, С3Н4, С4Н6 — гази без кольору і запаху, С5Н8-С16Н30 — рідини, решта — тверді речовини. У воді розчиняються погано.
Молекулярна формула алкіну |
Структурні формули алкінів |
Назва алкіну |
|
міжнародна |
тривіальна (традиційна) |
||
C2H2 |
CH≡CH |
етин |
ацетилен1 |
С3H4 |
СH≡С-СН3 |
пропін |
пропілен |
С4H6 |
СH≡C-СН2-СН3 |
бут-1-ин |
етилацетилен |
СН3-С≡С-СН3 |
бут-2-ин |
диметилацетилен |
|
1 За тривіальною назвою першого члена гомологічного ряду ці вуглеводні ще називають ацетиленовими.
Номенклатура алкінів
1. Вибирають найдовший карбоновий ланцюг, який містить потрійний зв’язок:

2. Нумерацію починають з того кінця, до якого найближче розташований потрійний зв’язок (згідно із принципом найменших локантів):

а) якщо в молекулі алкіну потрійний зв’язок рівновіддалений від обох кінців карбонового ланцюга, то нумерацію починають з того кінця, до якого ближче розташований алкільний замісник:

б) якщо в молекулі алкіну подвійний зв’язок рівновіддалений від обох кінців карбонового ланцюга, то при виборі нумерації користуються алфавітним порядком (етил → метил → пропіл).
3. Назву сполуки становлять:
а) замісники, перераховані за абеткою, як і у випадку з алканами;
б) назва алкіну, яка відповідає головному карбоновому ланцюгу (корінь), + ближчий до початку локант потрійного зв’язку + суфікс -ин (-ін), які відділяють один від одного дефісами:

Хімічні властивості алкінів
|
Приєднання |
|||
Гідрування (гідрогенізація) |
неповне: |
Каталізатори: Pt, Ni, Pd |
|
|
повне: |
|||
Галогенування |
|
||
Гідрогалогенування |
|
За наявності каталізатора приєднується лише одна молекула хлороводню |
|
Гідратація (реакція Кучерова1) |
|
Відбувається за правилом Марковникова. Вініловий спирт — речовина нестійка, ізомеризується в етаналь |
|
|
Заміщення Гідрогену біля потрійного зв’язку |
|||
активними металами |
|
Утворюються ацетиленіди — солеподібні металопохідні ацетиленових вуглеводнів |
|
амідами металічних елементів |
|
||
солями Купруму (І) |
|
Утворюється червоно-коричневийосад |
|
солями Аргентуму |
|
Утворюється білий осад |
|
|
Окиснення |
|||
повне |
|
Ацетилен горить, виділяючи кіптяву |
|
часткове |
|
Водний розчин КМnO4 повільно знебарвлюється |
|
сильними окисниками |
|
Окисники: К2Сr2O7 (у кислому середовищі), КМnO4, озон |
|
|
Полімеризація |
|||
циклоізомеризація (циклічнатримеризація) |
|
||
лінійна ди- і тримеризація |
|
Каталізатори: CuCl, NH4Cl, НСl |
|
|
|||
1 Михайло Григорович Кучеров (1850-1911) — російський хімік-органік.
Для якісного виявлення алкінів використовують реакції:
а) із бромною водою (бромна вода знебарвлюється):
![]()
б) окиснення алкінів водним розчином калій перманганату (розчин КМnO4 знебарвлюється):
![]()
в) утворення червоно-коричневого осаду купрум (І) ацетиленіду або білого осаду аргентум ацетиленіду (якісні реакції на ацетилен).
Добування алкінів
1. Карбідний метод:

2. Піроліз:
а) метану:
![]()
б) етану:
![]()
в) окислювальний піроліз метану:
![]()
3. Із дигалогеноалканів відповідної будови:
![]()
11.3.1. Етин
Найважливішою сполукою гомологічного ряду алкінів є етин (тривіальна назва — ацетилен).
За нормальних умов це безбарвний газ без запаху1, помірно розчинний у воді. За температури -80,8 °С він зріджується, а при -83,6 °С — твердне (при швидкому охолодженні твердне, минаючи рідку фазу). Вибухонебезпечний, вибухає за температури 500 °С або підвищенні тиску до 2 атм. Вибухонебезпечність зменшується при змішуванні з іншими газами (азотом, метаном чи пропаном) або при розчиненні в органічних розчинниках (за н. у. в 1 л ацетону розчиняється 25 л етину, а при 12 атм — 300 л). Зберігають і перевозять у сталевих балонах білого кольору з червоним надписом «А» (ацетилен), заповнених деревним вугіллям, у вигляді розчину в ацетоні під тиском 1,5-2,5 МПа.
Застосування етину
Його річне виробництво перевищує 5 млн. т. З них приблизно 30% використовують для автогенного зварювання і різання металів (ацетиленокисневе полум’я має температуру 3150 °С), а 70 % — у промисловому органічному синтезі:
✵ вибухових речовин;
✵ оцтової кислоти, етилового спирту, розчинників, пластмас, каучуку, аренів;
✵ технічного вуглецю.
1 Гострий специфічний запах з’являється в технічного етину при добуванні його з кальцій карбіду і зумовлений наявністю (дуже токсичних!) домішок — летких сполук Гідрогену: фосфіну РН3 та арсинуAsH3.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.



