Хімія підготовка до ЗНО та ДПА
Комплексне видання
ЧАСТИНА І
ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ
ХІМІЯ ЕЛЕМЕНТІВ
НІТРОГЕН. ФОСФОР
Кругообіг Нітрогену в природі
На нашій планеті існує два шляхи зв’язування азоту. Перший шлях полягає в потужному електричному розряді — блискавки. При цьому з молекул кисню й азоту утворюється нова речовина — нітроген(ІІ) оксид, який окислюється повітрям у нітроген діоксид й потрапляє в ґрунт або води океану у вигляді нітратів та нітритів. Другий шлях — це шлях засвоєння азоту нітрогенфіксувальними бактеріями й водоростями. Цим шляхом сполук Нітрогену утворюється менше, ніж при розряді блискавки.
Сполуки Нітрогену в ґрунті або в океані дуже швидко поглинаються тваринами й рослинами. При відмиранні рослин або тварин сполуки Нітрогену знову потрапляють у ґрунт або океан, і такий цикл може тривати досить довго, доки сполуки Нітрогену не потрапляють до денітрифікувальних бактерій, які в результаті своєї життєдіяльності виділяють азот.
Без зв’язаного Нітрогену життя на Землі не існувало б. Завдяки блискавкам Нітроген потрапив у воду, де й зародилося життя. На початку XX століття запаси Нітрогену в ґрунті стали вичерпуватися. Це стало причиною різкого зниження врожайності на полях. Населенню Землі загрожував голод. Але вчені запропонували використати деякі хімічні сполуки як сільськогосподарські добрива. І це дало змогу підвищити врожайність.
Сьогодні нітратні добрива використовують практично на всіх полях. Однак не слід забувати про те, що надлишок сполук Нітрогену так само викликає зниження врожайності, а всі стоки з полів так чи інакше потраплять в океан, унаслідок чого може початися неконтрольований ріст різних водних рослин, що у свою чергу призведе до загибелі риби в морях та океанах.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.