Хімія підготовка до ЗНО та ДПА
Комплексне видання

ЧАСТИНА І

ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ

ХІМІЯ ЕЛЕМЕНТІВ

ОКСИГЕН. СУЛЬФУР

Характеристика хімічних елементів

Властивості хімічних елементів


Властивість

Оксиген

Сульфур

Хімічний символ

0

S

Порядковий номер

8

16

Атомна маса

15,9994

32,06

Місце в ПС

2 період; VI група

3 період; VI група

Число електронів на енергетичних рівнях

2; 6

2; 8; 6

Радіус атома, нм

0,066

0,104

Потенціал іонізації, еВ

13,618

10,36

Спорідненість з електроном, еВ

1,47

2,08

Відносна електронегативність

3,5

2,6

Електронна конфігурація валентного рівня

2s22p4

3s23p4

Можливі валентності

II

II, IV, VI

Можливі ступені окиснення

-2, -1, 0, +1, +2

-2, 0, +4, +6

Ізотопний склад

16 O — 99,759%; 17 O —0,037%; 18 O —0,204%

32 S — 95%;33 S — 0,76%; 34 S — 4,22%;36S — 0,014%

Вміст у земній корі, мол. %

53 %

0,03 %


Елементи Оксиген і Сульфур розташовані в VI групі головної підгрупи. Елементи цієї групи (разом із Селеном Se, Телуром Те та Полонієм Ро) називають також халькогенами (від грец. халькос — мідь та генос — походження), оскільки більшість руд та мінералів містять ці елементи у своєму складі.

Атоми Оксигену здатні проявляти валентність, що дорівнює 2, а для Сульфуру характерна змінна валентність.

Розподіл електронів по орбіталях в атомах Оксигену та Сульфуру схематично показано нижче.

Хімічний зв’язок утворюється в результаті перекривання двох орбіталей, на яких перебуває по одному неспареному електрону. В атома Оксигену таких орбіталей дві, і відповідно валентність Оксигену в цьому випадку дорівнює 2:

У третьому періоді, в якому розташований Сульфур, можливий перехід електронів з р-підрівня на d -підрівень, що дозволяє реалізуватися чотири- та шестивалентному стану.

Чотиривалентний стан Сульфуру:

Шестивалентний стан Сульфуру:


Оксиген та Сульфур мають досить високі значення електронегативності, тому в хімічних реакціях вони переважно приймають електрони, тобто проявляють окисні властивості:

Процес відновлення атома Сульфуру абсолютно аналогічний до наведеного вище процесу для атома Оксигену. З іншого боку, атом Сульфуру, за рахунок більшого радіуса, ніж у Оксигену, також може віддавати електрони, тобто окислюватися, переходячи в стан зі ступенем окиснення +4 або +6.

Таким чином, атоми Сульфуру можуть утворювати стани із трьома стійкими ступенями окиснення: -2; +4; +6, на відміну від атомів Оксигену, які можуть проявляти в складних сполуках тільки ступінь окиснення -2.

Поширеність Оксигену та Сульфуру на Землі


Оксисен - найпоширеніший елемент на нашій планеті. З атомів Оксигену складається молекула простої речовини кисню, що міститься в атмосфері Землі у великій кількості (21% за об’ємом). Озон (O3), що перебуває у верхніх шарах атмосфери, так само складається з атомів Оксигену. Вода (Н2O), яка покриває більшу частину поверхні Землі, на 88 % складається з атомів Оксигену. Атоми Оксигену входять до складу великої кількості природних мінералів і становлять майже 47 % маси земної кори. Найпоширенішими з-поміж них є: вапняк СаСO3, пісок SiO2, магнетит Fe3O4, каолін Аl2O3 ∙ 2SiO2 ∙ 2Н2O, піролюзит МnO2, доломіт CaMg(CO3)2, барит BaSO4. Атоми Оксигену входять до складу білків, жирів, вуглеводів та інших молекул, важливих для життя всіх живих істот на Землі.

Сульфур — досить поширений елемент на нашій планеті. Вміст цього елемента в земній корі, за масою, приблизно дорівнює 0,05 %. Елемент Сульфур може утворювати просту речовину сірку, яка зустрічається в південній Європі в самородному стані. Такі родовища розробляли ще давні римляни. Окрім простої речовини, Сульфур входить також до складу багатьох мінералів, таких як пірит FeS2, сфалерит ZnS, халькопірит CuFuS2, кіновар HgS, гіпс CaSO4 ∙ 2Н2O, Na2SO4 ∙ 10Н2O глауберова сіль, каїніт KCl ∙ MgSO4 ∙ 3Н2O. Трапляється Сульфур й у живих організмах: близько 5 % Сульфуру входить до складу рогів, копит та волосся, а в капусті (при перерозрахунку на суху масу) міститься 0,8 % Сульфуру. Сульфур — життєво важливий елемент, адже він входить до складу білків.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.