Хімія - універсальний довідник

ХІМІЯ І ХІМІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ

ХІМІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ

ВИРОБНИЦТВО КАРБІДУ КАЛЬЦІЮ І АЦЕТИЛЕНУ


Один зі способів добування ацетилену ґрунтується на процесі гідролізу карбіду кальцію СаС2:

Карбід кальцію одержують при нагріванні до 1900 °С суміші оксиду кальцію СаО і вугілля (суміш антрациту і коксу):

Процес здійснюють у дугових електропечах (рис.47). Така піч складається з ванни 1— сталевого лотка, футерованого зсередини вогнетривкою цеглою 2. На дні ванни розташовано вугільний електрод 3. Інший електрод 4, підвішений на тросах, вводиться у ванну зверху. В міру згоряння електрода його нарощують.


Рис. 47. Дугова електропіч для одержання карбіду кальцію:

1 — сталевий лоток; 2 — футеровка; 3 — подовий вугільний електрод;

4 — вугільні електроди, які самообпалюються; 5 — лійка для відбору газу;

6 — вентилятор; 7 — сталевий лоток; 8 — обертовий барабан.


Рідкий карбід кальцію випускають з ванни по сталевому лотку 7 в обертовий барабан 8. У ньому карбід кальцію твердіє і дробиться на шматки.

Схема добування й очищення ацетилену показана на рис. 48. Гідроліз карбіду кальцію здійснюється в генераторі ацетилену. Генератор — це вертикальний циліндр з великою кількістю горизонтальних перегородок — тарілок 3. У ньому карбід змочується водою і під час обертання вала 4 з гребеня 5 переміщується з тарілки на тарілку 3.


Рис. 48. Схема одержання ацетилену:

1 — шнек для подачі карбіду кальцію; 2 — генератор ацетилену;

З — тарілки; 4 — вал; 5 — гребені; 6 — холодильник;

7 — промивна башта; 8 — газгольдер; 9 — насос.


Добутий ацетилен разом із водяною парою виходить з верхньої частини генератора. Після охолодження в холодильнику 6 ацетилен надходить у промивну вежу 7, а потім у сховище газу — газгольдер 8.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.