ДОВІДНИК З ХІМІЇ
КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН
4. Альдегіди і кетони
4.3. Властивості альдегідів і кетонів
Альдегіди і кетони внаслідок полярності функціональної групи є полярними сполуками, але не можуть утворювати водневі зв’язки, оскільки їхні молекули не мають гідроксильних груп.
- Перші представники гомологічних рядів альдегідів і кетонів водорозчинні.
- Альдегіди і кетони мають нижчу температуру кипіння, ніж відповідні спирти.
Полярна карбонільна група може бути представлена двома граничними структурами:

У правій граничній структурі є електрофільний атом Карбону і нуклеофільний атом Оксигену. Ця структура пояснює здатність альдегідів і кетонів вступати в реакцію приєднання з полярними і іонними речовинами.
Приклад. Газоподібний або розчинений у воді формальдегід (метаналь) повільно реагує сам з собою, утворюючи лінійний полімер — параформ:

Увага: кетони мають меншу здатність до реакції приєднання, ніж альдегіди, тому що в них два алкільні радикали здійснюють +І-ефект на атом Карбону карбонільної групи і тому послаблюють його полярність.
Ще одна відмінність між альдегідами і кетонами полягає в тому, що альдегіди мають відновлювальні властивості; при цьому вони самі окислюються в карбонові кислоти. Цю властивість використовують для якісного доказу наявності альдегідів.

Порівняння властивостей альдегідів і кетонів
Альдегід |
Кетон |
|
Рідина Фелінга |
Осад Сu 2O оранжевого кольору |
Реакція не відбувається |
Реактив Толленса |
Срібне дзеркало |
Реакція не відбувається |
Реактив Шиффа |
Яскраво-рожевий колір розчину |
Реакція не відбувається |
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.