ПОСІБНИК З ХІМІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Частина III . ОРГАНІЧНА ХІМІЯ

Розділ 18. АЗОТОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ

§ 18.5. Аміди кислот

Амідами карбонових кислот називаються похідні цих кислот, у яких гідроксильна група заміщена аміногрупою.

Наприклад:

Загальна формула амідів RCONH₂. Функціональна група —

називається амідогрупою. Назви амідів утворюють від назв кислот, з яких вони утворились, з додаванням слова “амід”.

Аміди добувають нагріванням амонійних солей карбонових кислот:

або дією аміаку на складні ефіри:

Амід мурашиної кислоти — рідина, аміди всіх інших кислот — білі кристалічні речовини. Нижчі аміди добре розчинні у воді. Водні розчини амідів дають нейтральну реакцію на лакмус.

Найважливіша властивість амідів — здатність їх до гідролізу при наявності кислот і лугів. При цьому утворюються кислота й аміак:

До амідів кислот належить сечовина. Це кінцевий продукт азотистого обміну в організмах людей і тварин. Утворюється при розпаді білків і виділяється разом із сечею. Сечовину можна розглядати як повний амід вугільної кислоти:

Сечовина, або карбамід, — біла кристалічна речовина, добре розчинна у воді. Вперше була добута німецьким ученим Ф. Велером у 1828 р. із ціанату амонію:

Це перша органічна сполука, добута синтезом. У промисловості її добувають з оксиду карбону(ІV) і аміаку при нагріванні (150 °С) і високому тиску:

СО₂ + 2NH₃ -> H₂N—CO—NH₂ + Н₂O.

Із сильними мінеральними кислотами сечовина утворює солі:

H₂N-CO-NH₂ + HNO₃ −> H₂N—CO—NH₂ ∙ HNO₃.

Сечовина — цінне висококонцентроване азотне добриво (46,6 %), широко використовується на всіх Ґрунтах і під всі культури. Як джерело азоту її додають до корму тваринам. Застосовують її також як вихідну речовину для добування се- човиноформальдегідних смол і лікарських речовин (люміналу, вероналу та ін.).