Біологія. Експерес-підготовка до ЗНО та ДПА

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

РОЗДІЛ III. ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

Тема 1. Неклітинні форми життя

Віруси


1892 р.

Д. І. Івановський відкрив вірус тютюнової мозаїки

1917 р.

Ф. Д’Ерель відкрив бактеріофаги

Характеристика вірусів

Займають проміжне положення між живою і неживою природою. Життєвий цикл проявляється у двох формах: позаклітинна — не проявляє жодних ознак життєдіяльності, внутрішньоклітинних — відбувається процес розмноження

Внутрішньоклітинні паразити

Відсутність клітинної будови, обміну речовин

Наявність тільки одного типу нуклеїнових кислот: ДНК або РНК

Геном представлено лінійними або кільцевими формами

Малий об’єм генетичної інформації

Не ростуть

Здатні до кристалізації

Будова вірусів



Класифікація вірусів

Проникнення вірусу в клітину

Значення вірусів

Викликають захворювання рослин, тварин і людини (приблизно 500 захворювань людини).

Здійснюють горизонтальне перенесення генетичного матеріалу (від однієї особи до іншої — на відміну від вертикального перенесення генів у низці поколінь).

Використовуються в клітинній та генній інженерії як переносники генетичного матеріалу — вектори.

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)

ВІЛ викликає тяжке захворювання людини — синдром набутого імунодефіціту (СНІД). Хвора на СНІД людина не здатна протистояти будь-яким інфекціям внаслідок руйнування клітин імунної відповіді — лімфоцитів Т-хелперів. ВІЛ належить до РНК-вмісних вірусів.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.