Біологія. Комплексний довідник - підготовка до ЗНО та ДПА

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ

Сон та сновидіння

Сон — це функціональний стан організму, під час якого гальмується діяльність кори великого мозку. Під час сну настає відносний спокій, втрачається активний зв’язок з навколишнім середовищем. Електрофізіологічними дослідженнями встановлено наявність двох фаз сну. Їх назви відповідають характеру коливань електричних потенціалів мозку — повільних і швидких. У стані повільного сну, який настає відразу після засинання, знижується частота дихання і скорочень серця, знижується тонус скелетних м’язів, знижується температура тіла, сповільнюється обмін речовин і енергії. Через 1-1,5 години повільний сон змінюється швидким — частота дихання і скорочень серця збільшуються, активізується діяльність внутрішніх органів, спостерігаються окремі мимовільні скорочення деяких груп м’язів. Швидкий сон триває 10- 15 хвилин. За 7-8 годин сну настає 4-5 змін циклів сну.

У момент виникнення сну активізується діяльність нервових клітин кори потиличних часток великих півкуль головного мозку, куди надходить збудження від зорової системи. Тому сни сприймаються як дія світла на органи зору, і їх називають сновидіннями.

Характер сновидінь визначається колишніми подіями і переживаннями, які утворюють різні комбінації, часто фантастичні за змістом. І. М. Сєченов назвав сновидіння небувалими комбінаціями колишніх вражень.