Біологія. Комплексний довідник - підготовка до ЗНО та ДПА

БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

ВИДІЛЕННЯ

Утворення сечі


До нирок підходить велика кількість крові, з якої внаслідок складних процесів фільтрації і реабсорбції утворюється сеча. Фільтрація відбувається в капсулах. Коли кров проходить через капіляри ниркового клубочка нефрону, то з неї завдяки підвищеному тиску через стінки капіляра в порожнину капсули, що охоплює клубочок, відфільтровуються вода, що містить розчинні мінеральні солі, низькомолекулярні білки, вітаміни, амінокислоти, моносахариди. Така рідина називається первинною сечею, за добу її утворюється 150-180 л. Концентрація речовин у первинній сечі така сама, як і в плазмі крові.



Первинна сеча з капсули клубочка потрапляє до канальця, який густо обплетений кровоносними капілярами. Тут відбувається зворотне всмоктування в кров більшої частини води і потрібних організму речовин — більшості мінеральних солей, амінокислот, глюкози, вітамінів, низькомолекулярних білків. Цей процес називають реабсорбція. Після реабсорбції утворюється вторинна сеча. У ній за нормальної роботи нирок немає білка і глюкози. Їхня поява свідчить про порушення роботи нирок. Вторинної сечі за добу утворюється близько 1,5 л. Вона збирається в ниркові миски і далі по сечоводах потрапляє до сечового міхура і звідти через сечівник виводиться назовні.

Виведення сечі з організму людини регулюється рефлекторно. Коли в сечовому міхурі збирається достатня кількість сечі, то стінки його розтягуються. Це супроводжується подразненням нервових закінчень у стінках сечового міхура. Дуги сечовидільних рефлексів проходять через крижовий відділ спинного мозку.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.