Біологія. Комплексний довідник - підготовка до ЗНО та ДПА
БУДОВА КЛІТИНИ
Клітина як елементарна жива система лежить в основі будови і розвитку живих організмів. Клітина — найменша одиниця організму, межа його подільності, що наділена життям і всіма головними властивостями цілого організму.
Клітини відрізняються одна від одної розміром, формою, походженням, особливостями організації й функціями.
За формою розрізняють циліндричні, призматичні, кубічні (в епітеліальних тканинах), кулясті, видовжені, веретено- і дископодібні, зірчасті клітини.
Щодо розміру найчастіше трапляються клітини величиною 10-100 мкм, рідше — 1-10 мм (клітини м’якуша кавуна, цитрусових, залозисті клітини деяких молюсків) і дуже рідко — до 10-20 см (гігантські яйцеклітини птахів — гусей, гаг, пінгвінів, страусів).
Кількість клітин у різних багатоклітинних організмів неоднакова. Так, у примітивних безхребетних вона дорівнює 102-104, у високоорганізованих хребетних — 1015-1017, у крові людини нараховується 1012-2012 еритроцитів.
Середня маса клітини становить 10-8-10-9 г.
Незважаючи на різноманітність, усі клітини характеризуються багатьма спільними ознаками. Існує два ступеня організації клітини: прокаріотична клітина (від грец. pro — до, karion — ядро) — не має ядра (у прокаріотів — бактерій і синьо-зелених водоростей) і еукаріотична клітина (від грец. еu — повністю, добре) — має ядро (в усіх інших одно- і багатоклітинних організмів). Для них характерна наявність двох систем, що забезпечують життєдіяльність клітини:
— система енергозабезпечення процесів синтезу речовин та інших видів фізіологічної роботи клітини. Клітина складається з плазматичної мембрани, цитоплазми з різноманітними органоїдами, ядра (еукаріоти). Рослинні клітини мають ще й вакуолі, добре сформовану целюлозну оболонку і різного типу пластиди;
— інформаційна система, зв’язана з розмноженням, ростом і розвитком клітини, що включає структури, які забезпечують реплікацію ДНК, синтез РНК і білка.
Прокаріотичні та еукаріотичні клітини
|
Прокаріоти |
Еукаріоти |
|||
тварини |
гриби |
рослини |
||
Апарат спадковості: — ядро з хромосомами; |
- |
+ |
+ |
+ |
— немає ядерної оболонки |
+ |
- |
- |
- |
Поверхневий апарат: — поверхнева мембрана з клітинною оболонкою; |
+ |
- |
+ |
+ |
— поверхнева мембрана без оболонки |
- |
+ |
- |
- |
Цитоплазма та її структури: — внутрішньоклітинні мембрани; |
+ |
+ |
+ |
+ |
— рибосоми; |
+ |
+ |
+ |
+ |
— лізосоми, комплекс Гольджі, мітохондрії; |
+ |
+ |
+ |
+ |
— пластиди |
- |
- |
- |
+ |
Клітинний поділ: — мітоз; |
- |
+ |
+ |
+ |
— простий бінарний поділ |
+ |
- |
- |
- |
Статевий процес: — мейоз і запліднення; |
- |
+ |
+ |
+ |
— без мейозу і запліднення |
+ |
- |
- |
- |
Будова клітини
Органели |
Будова та властивості |
Функції |
Ендоплазматична сітка (ЕПС) |
Одномембранна структура. Система порожнин, канальців та трубочок. Буває гладенькою та гранулярною (з рибосомами) |
Зв’язує між собою основні органели клітини. Гранулярна ЕПС бере участь у синтезі білка. На мембранах гладенької ЕПС відбувається синтез ліпідів та вуглеводів |
Комплекс Гольджі |
Одномембранна структура. Система пухирців, трубочок, цистерн, де містяться продукти синтезу та розпаду |
Пакування та транспортування з клітин речовин, які синтезуються в клітинах; утворення лізосом |
Лізосоми |
Одномембранні сферичні структури клітини. Містять гідролітичні ферменти |
Беруть участь у перетравлюванні речовин, які надходять у клітину ззовні, і компонентів самої клітини |
Вакуолі |
Порожнини в цитоплазмі, заповнені рідиною і оточені мембраною. Властиві рослинним клітинам |
Підтримують внутрішньоклітинний тиск. Містять запасні поживні речовини клітини; накопичують кінцеві продукти обміну речовин рослинної клітини |
Мітохондрії |
Двомембранні органели еукаріотичної клітини. Внутрішня мембрана утворює численні складки — кристи, зовнішня мембрана гладенька. Усередині містяться метаболічні ферменти, РНК, ДНК, рибосоми |
Відбувається перетворення енергії поживних речовин на енергію макроергічних зв’язків АТФ |
Пластиди: — хлоропласти; — хромопласти; — лейкопласти |
Двомембранні органели рослинних клітин Внутрішня мембрана утворює грани, що складаються з тилакоїдів. У мембранах тилакоїдів міститься хлорофіл. У внутрішньому середовищі — стромі — містяться ДНК, РНК, рибосоми Надають органам рослин зеленого кольору; не здатні до фотосинтезу, мають пігменти — каротиноїди. Утворюються із хлоропластів; містяться в цитоплазмі незабарвлених частин рослин, не мають пігментів. Здатні перетворюватися на хлоропласти |
Фотосинтез: — на мембранах тилакоїдів відбуваються світлова фаза; — у стромі — темнова фаза Сполучення хромопластів створює значне різноманіття забарвлення квіток та плодів Накопичення поживних речовин — крохмалю, жирів, білків |
Рибосоми |
Немембранні структури. Складаються з двох субодиниць: великої та малої. До їх складу входять рРНК та білок |
Участь у біосинтезі білка |
Клітинний центр |
Немембранна структура. Складається з двох центріолей |
Утворює веретено поділу |
Органели руху: війки, джгутики, псевдоподії |
Вирости цитоплазми |
За їх допомогою відбувається рух клітини |
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.