Біологія. Комплексний довідник - підготовка до ЗНО та ДПА
СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
Царство Тварини
Підцарство Багатоклітинні
Тип Молюски
До цього типу належить близько 130 тисяч видів. Переважна більшість молюсків у процесі еволюційного розвитку пристосувалася до життя у воді — морській і прісній. Близько 100 тис. видів веде паразитичний спосіб життя. Вони поширені в усіх кліматичних зонах, населяють практично всі глибини до 10 тис. м. Перші представники з’явилися в кембрійський період.
Характерні ознаки типу:
1) молюски (від лат. mоlusсus — м’який) — нечленисті тварини, тіло яких складається з голови, тулуба та ноги. На спинній стороні у тулуба шкіра утворює складку— мантію, вона виділяє речовини, які будують захисний утвір — черепашку. Черепашка складається з вапняку, зверху вкрита рогоподібною речовиною. Між мантією і тулубом розташована з’єднана з зовнішнім середовищем мантійна порожнина;
2) орган дихання — зябра або легеня;
3) кровоносна система незамкнена, є серце;
4) орган виділення — нирки;
5) нервова система розкидано-вузлового типу, має вигляд пари або кількох пар нервових вузлів, з’єднаних стовбурами, від яких відходять нерви;
6) кишечник наскрізний, є печінкова залоза та шлунок, часто — язик із зубчиками («терка»);
7) роздільностатеві або гермафродити, розвиток прямий або з перетворенням.
До типу Молюски належать класи: Черевоногі, Двостулкові, Головоногі.
Клас Черевоногі. Клас налічує понад 85 тис. видів розміром від кількох міліметрів до 7-15 см. Вони мають легені, а мешканці водойм зябра. Тіло черевоногих молюсків, які живуть на суші, вкрите густим слизом, що захищає тварину від пересихання. Представники класу: ставковик, виноградний слимак, голі слизуни, морські черевоногі молюски.
У ставках, озерах і тихих затонах річок водяться ставковики. Черепашка захищає м’яке тіло ставковика. Тіло складається з тулуба, голови і ноги. Нога в ставковика м’язиста і займає всю черевну частину тіла. Тулуб укритий мантією і має таку саму форму, як і черепашка.
Рот веде до глотки. У ній є м’язистий язик, покритий хітиновими зубчиками — теркою. Нею ставковик зіскрібає наліт з різних мікроорганізмів, що утворився на підводних предметах.
Орган дихання ставковика — легеня, яка являє собою тонку ділянку мантії, де розгалужуються кровоносні судини.
Кровоносна система незамкнена, складається із серця і кровоносних судин. Серце складається з одного передсердя і шлуночка.
Виділення здійснюється ниркою.
Нервова система ставковика складається з навкологлоткового скупчення нервових вузлів, від яких відходять нерви до всіх органів. На голові є органи дотику — щупальця, при основі яких розташована пара очей; рецептори смаку розташовані в ротовій порожнині. Є орган рівноваги.
Ставковик — гермафродит. Запліднення внутрішнє перехресне.
ЦЕ ЦІКАВО
Найбільшою кількістю зубів природа наділила садового слимака, який водиться в Північній Америці. Його язик має 135 рядів зубів. Слимак прогризає підземний коридор за допомогою 14175 зубів.
Клас Двостулкові. Клас налічує понад 20 тис. видів, більшість яких живе у морях, і лише кілька — у прісній воді. Представники класу: перлівниця, беззубка, устриця, мідія, морський гребінець, тридакна.
Беззубка водиться у прісних водоймах. Черепашки складаються з двох половинок. Зверху черепашка вкрита шаром рогоподібної речовини, під якою знаходиться два вапнякових шари: середній, або фарфоровий, та внутрішній, або перламутровий (у ньому відбувається інтерференція світла, тому він переливається різними кольорами). Якщо між мантією і черепашкою потрапляють сторонні частинки (піщинки тощо), то їх оточують шари перламутру. Такі утвори називають перлинами. Стулки черепашки сполучені між собою спинними краями за допомогою еластичної зв’язки, закриваються завдяки роботі м’язів-замикачів — переднього й заднього. На черевній частині вони можуть розкриватися, і крізь щілину, яка утворюється при цьому, висувається нога молюска. Голови в беззубки немає.
Живлення відбувається завдяки фільтрації води через сифони — два невеликі отвори в задній частині тіла. Через верхній (вивідний) сифон вода з продуктами виділення виводиться назовні, через нижній (ввідний) вода разом з поживними частинками надходить у мантійну порожнину. Рух води через сифони забезпечують війки, які вистилають внутрішню поверхню зябер та мантії, а також тертки і глотки.
У беззубки органами дихання є зябра, які розташовані в мантійній порожнині.
Кровоносна система незамкнена, складається із серця (два передсердя, один шлуночок) і кровоносних судин. Через серце рухається артеріальна кров, що йде від органів дихання.
Нервова система складається з трьох пар вузлів, сполучених між собою нервовими стовбурами. Очей і щупалець немає.
Беззубки роздільностатеві, запліднення зовнішнє. Яйця розвиваються в мантійній порожнині на зябрах. Личинки виводяться через верхній сифон у воду і за допомогою клейких ниток та зубців на черепашці проникають під шкіру риби. Через певний час розвинутий молюск розриває шкіру риби й падає на дно. Такий тимчасовий паразитизм — пристосування для поширення.
ЦЕ ЦІКАВО
Найбільші з двостулкових молюсків — тридакни, зокрема тридакна гігантська. Діаметр и тіла 1,5 м, маса — до 300 кг. Живе тридакна в Індійському океані, Червоному морі. Стулки її закриваються з такою силою, що перерізують якірні канати, які потрапили в тіло молюска. В тридакнах інколи утворюються перлини, причому відповідно до розмірів молюска вони можуть бути велетенськими. Найбільшу перлину знайдено в 1938 р. на Філіппінських островах під мантією величезної тридакни. Довжина її 24 см, а маса — понад б кг. Вона не мала ювелірної цінності, як і всі інші перлини з тридакн. Це просто | гладенькі глиби вапняку.
Клас Головоногі. Налічує більш 700 видів. Живуть тільки в морях і океанах. Тіло поділяється на голову й тулуб. Нога перетворилася на щупальця, що оточують ротовий отвір. У восьминога їх вісім. У кальмарів і каракатиць завжди десять щупалець. У молюсків наутилусів таких щупалець близько дев’яноста.
Черепашка головоногих молюсків редукована.
Усі головоногі — хижаки.
У момент небезпеки молюск випускає чорнильну рідину. Рідина висить у воді темною плямою, яка за формою подібна до самого молюска. Хижак, що переслідує молюска, хапає зубами цю пляму. Вона від дотику «вибухає» і вкриває хижака темною хмарою. Поки хижак вийде з такої «димової завіси», молюск встигне сховатися.
Порівняльна характеристика класів молюсків
Ознака |
Клас Черевоногі |
Клас Двостулкові |
Клас Головоногі |
Симетрія тіла |
Асиметричне |
Білатеральна (двобічна) |
|
Будова тіла |
Голова, тулуб, нога |
Тулуб, нога |
Голова, тулуб |
Покрив |
Мантія, черепашка, закручена спіраллю |
Мантія, двостулкова черепашка |
Черепашка редукована |
Травна система |
Рот (язик з хітиновими зубцями), глотка, стравохід, шлунок, кишечник, печінка, анальний отвір (на передньому кінці тіла) |
Увідний сифон, ротові лопаті, рот, стравохід, шлунок, кишечник, анальний отвір, вивідний сифон |
Рот —> стравохід —> шлунок —> кишечник —> анальний отвір |
Органи дихання |
Легені |
Зябра |
|
Кровоносна система |
Незамкнена. Серце двокамерне |
Незамкнена. Серце трикамерне |
Незамкнена. Серце дво- або трикамерне |
Видільна система |
Одна нирка з сечоводами |
Дві нірки та сечоводи |
Одна або дві нирки |
Нервова система |
Вузлового типу: навкологлоткове нервове кільце, утворене двома вузлами |
Вузлового типу: три пари нервових вузлів і нерви |
Нервові вузли створюють навкологлоткову масу («головний мозок») |
Органи чуттів |
Очі, щупальця (органи дотику), орган рівноваги |
Дотикові клітини |
Очі, смакові рецептори, орган рівноваги |
Розмноження |
Статеве. Гермафродити |
Статеве. Роздільностатеві. Запліднення внутрішнє |
Статеве Роздільностатеві |
Розвиток |
Прямий |
3 перетворенням: з яєць утворюються личинки |
Прямий |
Представники |
Великий ставковик, виноградний слимак, котушка, рапана |
Беззубка, перлівниця, мідія, устриці |
Наутилус, каракатиця, кальмар, восьминіг |
ЦЕ ЦІКАВО
Найбільша тварина серед сучасних безхребетних — кальмар архітеутис, 18 м завдовжки (довжина тулуба без щупалець — б м). Маса такого кальмара 8 т.
У гігантських кальмарів очі діаметром 40 см. Невеликим оком у вічній темряві нічого не побачиш, а таке око може бачити і в темряві. У деяких глибоководних кальмарів очі на тоненьких стебельцях стирчать у боки або вгору, як телескопи.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.