Біологія - універсальний довідник

БУДОВА КВІТКОВОЇ РОСЛИНИ. ФУНКЦІЇ ЇЇ ОРГАНІВ

ОРГАНИ І ОРГАНІЗМ

ВИДОЗМІНИ ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНІВ

Видозміни надземних пагонів. Їх функції. Столони — подовжені повзучі пагони, часто з лускоподібними листками, які живуть не більше року і дають початок новим особинам. У суниці в побуті такі пагони називають «вусами» (мал. 14). Колючка — видозмінений пагін (глід, обліпиха) або його частина, зазвичай верхівка (обліпиха) або тільки листок (барбарис), що виконують захисну функцію. Вусик — видозмінений пагін (виноград, гарбуз) або листок (горох, горошок), які виконують опорну функцію. У водозапасаючих пагонів функцію запасання води виконують тканини стебла (кактус) або тканини листків (молодило).

Мал. 14. Видозміни надземних пагонів.

А — надземний столон у суниці; Б — колючка глоду, В — колючки—прилистки у білої акації;

Г — колючка—листок у барбарису;

Ґ — вусик-листок у чини;

Д — вусик—пагін у винограду;

Е — водозапасаючий пагін (стебло) у кактуса;

Є — водозапасаючий пагін (листок) в алое;

1 — прилистки (виконують функцію фотосинтезу при відсутності пластинки); 2 — брунька в пазусі листка-колючки

Видозміни підземних пагонів. Їх функції. Столони — видовжені пагони зазвичай з лускоподібними листками. Пагони зберігаються менше року; їхня верхівка видозмінюється або в бульбу (картопля, одинарник європейських!), або в цибулину (проліска дволиста, тюльпан Шренка). Можливе виконання запасаючої функції листками столона — потовщеними лускоподібними або основами зелених (адокса мускусна). Столон виконує функцію поширення рослин на території і розмноження (мал. 15).

Мал. 15. Видозміни підземних пагонів.

А — столони картоплі з бульбами; Б — бульба картоплі; В — кореневище конвалії: Г — цибулина гіацинта; Ґ — цибулина лілії;

1 — столон; 2 — бульба; З — додаткові корені; 4 — потовщене стебло;

5 — листковий рубець: 6 — пазушні бруньки (вічка); 7 — лускоподібний листок; 8 — міжвузля; 9 — пазушна брунька;

10 — верхівкова брунька; 11 — основа зелених листків (зовнішні виконують захисну функцію, внутрішні — запасаючу);

12 — лускоподібні листки, які виконують запасаючу функцію; 13 — стебло-денце; 14 — зачаткове суцвіття

Кореневище — багаторічний підземний пагін, видовжений (пирій повзучий, горошок мишачий) або вкорочений (чина весняна, купина), з лускоподібними або зеленими листками (або з тими й іншими). Він виконує функцію запасу поживних речовин, розповсюдження і розмноження рослини, перенесення несприятливого періоду в році.

Бульба — пагін із потовщеним стеблом і лускоподібними листками. Виконує функцію розмноження, запасу поживних речовин, перенесення несприятливого періоду. Бульби характерні для картоплі, топінамбуру.

Цибулина — пагін з надзвичайно вкороченим стеблом — денцем, соковитими листками, які виконують запасаючу функцію; пазушні бруньки, видозмінюючись, перетворюються в дочірні цибулини — дітки; вони забезпечують розмноження рослини. У стані цибулини рослина переживає несприятливий для вегетації період (лілія, гіацинт).

Видозміни коренів. Їх функції. Коренеплід — складний видозмінений орган; в його утворенні беруть участь основа головного кореня і основа стебла головного пагона. Частка кореня і стебла у коренеплодів різних рослин неоднакова: в моркви значно переважає корінь, у столової моркви — стебло (мал. 16). Коренеплід виконує запасаючу функцію.

Кореневі бульби — потовщені додаткові корені (весь корінь — у пшінки жовтецевої або його частина — у любки дволистої). Вони виконують запасаючу функцію і деколи — функцію розмноження. В останньому випадку коренева бульба, що відходить від стебла, зв’язана із пазушною брунькою, з якою і відокремлюється від материнської рослини.

Корені опорні — додаткові корені, що утворюються на гілках дерева. Вони ростуть вниз, а досягнувши ґрунту, заглиблюються в нього (фікус бенгальський). Корені опорні — ходульні, відходять від нижньої частини стебла і служать додатковою опорою (панданус, кукурудза). Корені опорні — дошковидні, утворюються в нижній частині стовбура і служать додатковою опорою для дерева (фікус каучуконосний). Корені опорні — причіпки (наприклад, у плюща), які забезпечують утримання пагона на вертикальній поверхні: стіні, стовбурі іншої рослини.

Мал. 16. Видозміни коренів:

коренеплоди кормового буряка (А), цукрового буряка (Б), столового буряка (В);

Г — коренева бульба любки дволистої; Ґ — опорні корені фікуса або баньяна;

Д — ходульні корені в основі пагона кукурудзи; Е — корені-причіпки у плюща;

Є — повітряні корені в орхідеї; Ж — корені-присоски у рослини-паразита — петрів-хрест;

1 — головний корінь; 2 — підсім’ядольне коліно; 3 — додаткові корені; 4 — пазушна брунька;

5 — лускоподібний листок в основі підземного пагона; 6 — межа між стеблом і коренем

Повітряні корені епіфітів (рослин, що поселяються на інших рослинах і використовують їх як опору) всмоктують вологу і розчинені в ній речовини з повітря (представники родини орхідей, ананасових).

Корені-присоски, що поглинають поживні речовини з тканин іншої рослини. Такі корені властиві рослинам-паразитам, що живуть за рахунок інших рослин, на яких паразитують (вовчок). Такі корені є й у напівпаразитів (дзвінець, перестріч). Напівпаразити мають зелені пагони і здатні до фотосинтезу, однак при цьому паразитують на коренях іншої рослини.