Біологія - універсальний довідник

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ

ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ

КЛАС СЦИФОЇДНІ І КЛАС КОРАЛОВІ ПОЛІПИ

До класу Сцифоїдні належать морські кишковопорожнинні (аурелія, або вухаста медуза, коренерот, ціанея), більша частина життєвого циклу яких припадає на стадію медузи. Поліпоїдне покоління живе недовго й не утворює постійних колоній. Клас налічує близько 200 видів, з них усього 3 види (аурелія, коренерот, люцернарія) зустрічаються у Чорному та Азовському морях.

Тіло медуз має форму дзвона або парасольки зі щупальцями по краях. Розміри медуз варіюють від 30 мм до 2 м у діаметрі. Посередині увігнутої сторони дзвона міститься ротовий отвір із 4-ма ротовими лопастями. Неклітинний шар у сцифоїдних медуз товстий, драглистий. На відміну від поліпів, медузи ведуть рухливий спосіб життя. Вони плавають шляхом виштовхування води з увігнутого боку парасольки. Нервова система медуз дещо складніша, ніж у гідроїдних (скупчення нервових клітин нагадують нервові вузли). У зв’язку з рухливим способом життя у медуз, на відміну від поліпів, є органи чуття — світлочутливі вічка, які розташовані по краю парасольки. Світлочутливі вічка є не лише органами чуття, а й органами, які забезпечують ритмічне скорочення м’язів парасольки.

Сцифмедузи є роздільностатевими організмами. Під час розмноження гамети, що розвиваються у внутрішньому шарі клітин, виходять через рот назовні. У більшості медуз запліднення відбувається у воді. Із заплідненої яйцеклітини розвивається личинка, яка деякий час плаває, а потім, опустившись на дно, прикріплюється й перетворюється на поодинокого поліпа (1-3 мм висотою). Дорослий поліп відбруньковує личинки медуз, які поступово перетворюються на дорослу медузу. Таким чином, у сцифоїдних спостерігається правильне чергування статевого (медузи) і нестатевого (поліпи) поколінь, але, на відміну від більшості гідроїдних, у них переважає покоління медуз.

Клас Коралові поліпи включає поодинокі (актинії) та колоніальні (червоний корал, чорний корал) організми. Актинії поширені в усіх морях — від Арктики до Антарктиди, зустрічаються і в фауні України. Їхнє яскраво забарвлене тіло має вигляд циліндра з численними короткими товстими щупальцями. Актинії пересуваються шляхом розслаблення та скорочення підошви. Живляться, в основному, рачками і дрібного рибою. Актинії можуть вступати у взаємовигідні (мутуалістичні) відносини з іншими тваринами, зокрема ракоподібними. Колонії коралових поліпів складаються із сотень і навіть тисяч особин. Окрім актиній, коралові поліпи мають вапняковий або роговий скелет (внутрішній чи зовнішній).

Розмножуються коралові поліпи нестатевим (брунькування) і статевим способами. Корали можуть бути роздільностатевими або гермафродитами. Під час статевого розмноження у внутрішньому шарі клітин утворюються гамети, які, дозрівши, викидаються назовні через рот. Запліднення відбувається у воді. Із заплідненої яйцеклітини розвивається личинка, яка спочатку плаває, живиться дрібними планктонними організмами, а потім опускається на дно й перетворюється на поліпа. Стадія медузи в життєвому циклі коралових поліпів відсутня. Колонії утворюються шляхом брунькування первинного поліпа.