Біологія - універсальний довідник

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

СЕЛЕКЦІЯ РОСЛИН, ТВАРИН ТА МІКРООРГАНІЗМІВ

СЕЛЕКЦІЯ ТВАРИН


У тварин можливе тільки статеве розмноження, відсутня масовість у потомстві від однієї пари. В селекції тварин необхідно враховувати екстер’єр і продуктивність. На продуктивність дуже впливають умови утримування, раціон харчування, догляд.

Людина приручила й одомашнила майже 10 тис. видів тварин. У селекції тварин використовують два методи схрещування: споріднене (інбридинг) і неспоріднене (аутбридинг). При доборі пари враховують родовід і характерні ознаки тварин. Споріднене схрещування проводиться між особинами однієї породи і використовується для одержання чистих ліній. При цьому може виникнути зниження життєздатності особини і поява мутацій, тому необхідний строгий добір за потрібними ознаками.

Звичайно, після інбридингу використовують міжлінійну гібридизацію і отримують гетерозисні гібриди. Це збільшує життєздатність і продуктивність гібридів. У самок перевіряють наступні ознаки: яйценесучість, молочність, у самців — продуктивність. Виведено різні породи великої рогатої худоби (молочні, м’ясні, м’ясо-молочні), свиней, овець (меринос, асконійський рамбульє), курей (яйценесучі, бройлери).

Завдяки віддаленій гібридизації отримано міжвидові гібриди: мул (гібрид коня й осла), архаромеринос (гібрид вівці меринос і гірського барана архара), риба бістер (гібрид білуги і стерляді). Багато міжвидових гібридів отримано серед пухнастих звірів — норок, тхорів, колонків. Б. Б. Астауровим вперше виведено поліплоїдні форми тутового шовкопряда. Міжвидові гібриди тварин, як правило, безплідні.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.