Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ'Я

КРОВ

ЗАХИСНІ ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ. ІМУНІТЕТ

Початок вивченню захисних властивостей крові поклав російський фізіолог І. І. Мечніков. Властивість лейкоцитів захоплювати й перетравлювати мікроби, що потрапили в кров і тканини. І. І. Мечніков назвав фагоцитозом, а лейкоцити — фагоцитами (від грец. phagos — пожирач і ...цит), тобто пожираючими клітинами. Один лейкоцит може пожирати до 20 мікробів. За дослідження фагоцитозу в 1908 p. І. І. Мечникову присуджено Нобелівську премію. Захист організму від інфекцій забезпечується також утворенням білими клітинами крові особливих білкових речовин — антитіл (імуноглобулінів). Антитіла склеюють чужорідні білки, розчиняють або розщеплюють їх. Вони утворюються деякими видами лейкоцитів, плазматичними клітинами й містяться в плазмі крові.

Імунітет (від лат. immunitas — звільнення, позбавлення від чого-небудь) — несприйнятливість, резистентність, опірність, здатність організму захищати власну цілісність і біологічну індивідуальність. Це явище відоме з кінця XVIII ст. Воно було відкрито англійським лікарем Е. Дженнером при спостереженні хворих на натуральну віспу. Дженнер став основоположником вакцинації, оскільки він вперше почав проводити вакцинацію проти натуральної віспи.

Природний імунітет — це несприйнятливість до інфекційного захворювання у осіб, що перенесли це захворювання (набутий імунітет), або у дітей після хвороби матері (природжений імунітет). При природженому імунітеті дитина одержує антитіла або внутрішньо-утробно через судини плаценти, або після народження з молоком матері.

Штучний імунітет досягається введенням в організм вакцин або сироваток. Вакцини (препарати з ослаблених або вбитих збудників) створюють активний імунітет, оскільки у відповідь організм виробляє антитіла. Такий імунітет стійкий і тримається протягом років. Пасивний імунітет пов'язаний з введенням до організму сироватки заражених тварин або людини, котра перехворіла, що містить готові антитіла. Цей імунітет нестійкий, він зберігається 4-6 тижнів, після чого антитіла руйнуються і необхідне повторне введення імунної сироватки.

За допомогою вакцин проводять запобіжні (профілактичні) щеплення проти поліомієліту, дифтерії та інших захворювань. Введення лікувальної сироватки, що містить готові антитіла, зупиняє розвиток збудників захворювання і сприяє більш легкому перебігу хвороби і швидкому одужанню (введення протиправцевої сироватки). Створення ефективних вакцин дозволило різко знизити захворюваність багатьох інфекційними хворобами, наприклад кором, кашлюком, правцем.