Довідник з біології

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ

СУЧАСНА ТЕОРІЯ ЕВОЛЮЦІЇ

ВІДНОСНІСТЬ ПРИСТОСОВАНОСТІ ОРГАНІЗМІВ

Жодна з ознак пристосування не забезпечує абсолютної безпеки для їх володарів. Завдяки мімікрії більшість птахів не чіпає ос і бджіл, проте серед них є види, які їдять і ос, і бджіл, і їх імітаторів. їжак і птах — секретар без шкоди поїдають отруйних змій.

Панцир наземних черепах надійно захищає їх від ворогів, але хижі птахи піднімають їх у повітря і розбивають об землю.

Будь-які пристосування доцільні тільки в звичайній для виду обстановці. При зміні умов середовища вони виявляються даремними або шкідливими для організму. Постійне зростання різців гризунів — дуже важлива особливість, але лише при живленні твердою їжею. Якщо пацюка тримати на м'якій їжі, різці не зношуються, зростають до таких розмірів, що харчування стає неможливим.

Еволюційні зміни — утворення нових популяцій і видів, виникнення або зникнення органів, ускладнення організації — зумовлені розвитком пристосувань (адапрацій).

Доцільність живої природи — результат історичного розвитку видів в певних умовах, тому вона завжди відносна і має тимчасовий характер.

У деяких випадках при освоєнні нового середовища існування у тварин розвиваються ті органи або структури, які необхідні в цьому новому середовищі. Такі явища носять назву преадаптацій. Приклад преадаптації — вихід хребетних на сушу в девоні. Для цього необхідні були дві передумови: наявність кінцівок, які дозволяють переміщатися по твердому ґрунту в умовах різко збільшеної сили тягаря, і органів повітряного дихання — легенів. Ці особливості будови мали кистепері риби, що дозволило їм дати початок наземним хребетним. Для кистеперих риб кінцівки служили для повзання по дну водоймищ. Заковтування повітря і використовування кисню за допомогою випинання стінки кишки — примітивних легенів — надавало можливість компенсувати дефіцит кисню у водоймищах того часу. Зрозуміло, що надалі вся організація риб зазнала глибоких змін у процесі пристосування до життя на суші.

Явище преадаптації зайвий раз підкреслює пристосувальний характер еволюції, заснованої на відборі корисних спадкових змін і прогресивних перетворень існуючих структур у процесі освоєння нових умов середовища.