Довідник з біології

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ

МІНЛИВІСТЬ

ЗАКОН ГОМОЛОГІЧНИХ РЯДІВ У СПАДКОВІЙ МІНЛИВОСТІ М. І. ВАВІЛОВА

Вивчення спадкової мінливості культурних рослин і їх предків дозволило відомому генетику М. І. Вавілову (1887—1943) сформулювати закон гомологічних рядів у спадковій мінливості: «Види і роди, генетично близькі, характеризуються схожими рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм у межах одного виду, можна передбачати знаходження паралельних форм у інших видів і родів. Чим ближче генетично розташовані в загальній системі роди і види, тим повніша схожість у рядах їх мінливості».

Рис. 159. Гомологічні ряди мінливості за остюками: 1-4 — м'яка пшениця; 5-8 — тверда пшениця; 9-12 — шестирядний ячмінь. Форми з довгими (1, 5, 9) і короткими (2, 6, 10) остюками, здуті (3, 7, 11) і без остюків (4, 8, 12).

На прикладі злакових М. І. Вавілов показав, що схожі мутації виявляються у цілій низці видів цього сімейства. У колоскових злаків — м'якої і твердої пшениць і ячменю — відомі форми з довгими і короткими остюками і без остюків, а з опуклостями на їх місці.

Чорне забарвлення насіння зустрічається у жита, пшениці, ячменю, кукурудзи і низки інших, за винятком вівса, проса і пирію. Подовжена форма зерна — у всіх вивчених видів. У тварин також зустрічаються схожі мутації: альбінізм і відсутність шерсті у ссавців, альбінізм і відсутність пір'я у птахів, короткопалість у великої рогатої худоби, овець, собак, птахів. Причина появи схожих мутацій — спільність походження генотипів. У процесі дивергенції відмінності між видами встановлюються тільки відносно генів, які обумовлюють успіх в боротьбі за існування в даних конкретних умовах.

Гени більшості видів, що мають загальне походження, залишаються гомологічними і при мутації дають схожі ознаки.

Таким чином, виявлення спонтанних або індукованих мутацій у одного виду дає підстави для пошуків схожих мутацій у споріднених видів рослин або тварин. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості дозволяє моделювати спадкові хвороби людини в експерименті на тваринах, він також з успіхом використовується в селекційній практиці.