АСТРОНОМІЯ - М. В. Головко 2018

Частина 3. Космософія

Розділ І. Коротка історія астрономії

ТЕМА 1.2. РОЗВИТОК АСТРОНОМІЧНОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ

§ 9. АСТРОНОМІЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

Академії наук - об'єднання дослідників, а також науково-дослідних установ різних галузей науки, існують у багатьох країнах світу. Іноді вони не містять у своїй назві слова «академія», як наприклад, Лондонське королівське товариство (засноване в 1660 р.). Українську академію наук (з 1994 р. Національна академія наук України, НАН України) засновано 1918 р. указом гетьмана Павла Скоропадського. її першим президентом був видатний український вчений Володимир Вернадський.

1. Головна астрономічна обсерваторія НАН України.

У складі Української академії наук (УАН) від дня її заснування було передбачено створення Астрономічної обсерваторії. Дійсним членом УАН, академіком, 1919 р. було обрано О. Я. Орлова (1880-1954), на той час директора Одеської астрономічної обсерваторії.

Олександр Орлов, засновник і перший директор Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) в структурі Академії наук України, понад 20 років домагався її відкриття. Це вдалося зробити в 1944 р., коли було ухвалено рішення про створення обсерваторії в Голосіївському лісі (тоді на околиці Києва). З січня 1945 р. перші співробітники обсерваторії почали наукову роботу в Голосієві.

Окрім О. Я. Орлова, за всю історію ГАО її очолювали відомі українські астрономи В. П. Цесевич, А. О. Яковкін, Є. П. Федоров, І. К. Коваль. З 1975 р. директором обсерваторії є академік НАН України Я. С. Яцків.

Хоча Голосіївську обсерваторію (неофіційна назва ГАО) створювали з метою виконання астрометричних досліджень, невдовзі після відкриття в ній також започаткували роботи з астрофізики. Оскільки Київське зоряне небо не відповідає багатьом вимогам для таких досліджень, то з ініціативи ГАО та за участі її співробітників було побудовано астрофізичний філіал на піку Терскол (Приельбрусся). Нині це Міжнародний центр астрономічних та медико-екологічних досліджень. Тут встановлено найбільший 2-метровий телескоп ГАО.

Обсерваторія виконує наукову діяльність за такими напрямами: позиційна астрономія та космічна геодинаміка, фізика Сонця і тіл Сонячної системи, фізика й еволюція зір та галактик, астрономічне й космічне приладобудування. За даними фотографування космічним апаратом «Зонд-3» її науковці створили Атлас зворотного боку Місяця. Також було створено зоряний каталог ФОНАК, оригінальні спектральні, фотометричні й поляриметричні прилади (вперше у світі), з допомогою яких визначили фізичні властивості атмосфер Марса, Юпітера й Сатурна. У ГАО розроблено фотометричні моделі комет та фізична теорія ядер комет, оригінальні методи і програмне забезпечення для спостережень за космічними та астрономічними об'єктами і для обробки отриманих даних. З допомогою Космічного телескопа імені Габбла академік НАН України Ю. І. Ізотов відкрив блакитну компактну галактику SBS 0335-052 з рекордним дефіцитом важких елементів.

ГАО була учасником виконання наземних астрономічних програм та проектів космічних досліджень («Вега», «Коронас-І» та «Коронас-Ф»), зокрема, тіл Сонячної системи (Місяць, Марс, Венера, комета Галлея) та Сонця.

Нині Обсерваторія також бере участь у різних міжнародних службах та спостережних програмах.

Сучасна ГАО посідає провідне місце в Україні та світі з деяких напрямів астрономії й астрофізики, зокрема дослідження обертання Землі й побудови координатних систем у космічному просторі, в галузі визначення вмісту первинного гелію у Всесвіті, вивчення блакитних карликових галактик з рекордно низьким вмістом важких елементів, дослідження та теоретичного моделювання коричневих карликів, теорії переносу випромінювання в сонячній та зоряних атмосферах, поляризаційних дослідженнях тіл Сонячної системи.

2004 р. в обсерваторії відкрито Музей історії ГАО НАН України, де зібрано експонати й матеріали, що розповідають про її 70-річну історію та сьогодення.

2. Полтавська гравіметрична обсерваторія та Радіоастрономічний інститут.

1926 р. О. Я. Орлов заснував у Полтаві гравіметричну обсерваторію з метою вимірювання сили тяжіння з дуже високою точністю. її розмістили на північній околиці Полтави в будинку, що раніше належав відомому художнику Григорію Мясоєдову. Нині обсерваторія входить до складу Інституту геофізики НАН України імені С. І. Суботіна. Вона є фундаментальним гравіметричним пунктом, зв'язаним зі світовою гравіметричною мережею.

У 1926-1938 роках колектив обсерваторії виконав першу велику роботу - створив гравіметричну карту України. її використали для пошуку корисних копалин. Протягом 1930-1997 рр. у Полтаві дослідили припливні деформації Землі, спричинені гравітаційним упливом Сонця та Місяця. Ці дослідження, виконані з допомогою надзвичайно чутливих та високоточних приладів, дозволили вивчити динаміку земної кори та внутрішню будову Землі.

Дотепер в обсерваторії виконують спостереження змін широти Полтави (для цієї мети використовують зеніт-телескопи та призмову астролябію Данжона), розпочаті ще 1939 р. Ці результати дали змогу отримати фундаментальні дані про рух земних полюсів, вивчити деякі тонкі ефекти обертання Землі.

З 1980 р. Полтавська гравіметрична обсерваторія організувала пошукові роботи з проблеми провісників землетрусів. Запроваджено дослідження динаміки поверхневих шарів земної поверхні з метою виявлення закономірностей її деформацій і виявлення зв'язків між геодинамічними параметрами та зовнішніми збурюючими факторами. Після того, як 1991 р. під Полтавою став до ладу радіотелескоп УРАН-2 (Український радіоінтерферометр академії наук) обсерваторія виконує також радіоастрономічні спостереження небесних об'єктів різних типів (залишки наднових зір, радіогалактики, квазари та ін.).

З 2001 р. в обсерваторії виконують GPS спостереження (глобальна система визначення місцеположення). Полтавська GPS-станція входить до Української мережі станцій космічної геодезії та геодинаміки.

Нині Полтавська гравіметрична обсерваторія виконує дослідження за такими основними напрямами: вивчення обертового руху Землі й пов'язаних з ним геодинамічних явищ методами космічної геодезії та оптичної

астрометрії; вивчення динаміки земної кори й сили тяжіння на підставі геодезичних та геофізичних спостережень; геофізичні дослідження з проблеми прогнозу землетрусів; вивчення джерел космічного радіовипромінювання в декаметровому діапазоні радіохвиль.

У Полтавській гравіметричній обсерваторії працювали відомі українські науковці Олександр Орлов, Євген Федоров, Зінаїда Аксентьєва, Юрій Гулак, Микола Попов, Василь Баленко та інші.

В Україні головною науковою установою з астрономічних досліджень у радіодіапазоні електромагнітного спектра є Радіоастрономічний інститут (РІ) НАН України, створений 1985 р. на базі Відділення радіоастрономії Інституту радіофізики та електроніки АН України.

Наукові напрямки діяльності РІ НАН України - радіоастрономія різних об'єктів Усесвіту; дистанційне зондування навколоземного космічного простору та Сонячної системи; фізичні принципи побудови радіотелескопів і радіотехнічних систем дистанційного зондування. Інститут також виконує прикладні дослідження, розробляє прилади та радіотехнічні системи для різних діапазонів радіохвиль.

Радіоастрономічний інститут має в розпорядженні найбільший у світі радіотелескоп декаметрового діапазону УТР-2 та систему УРАН. Це дозволяє Україні бути світовим лідером у галузі декаметрової радіоастрономії. Харківська наукова школа декаметрової радіоастрономії, заснована академіком С. Я. Брауде (1911-2003), визнана в світі. РІ НАН України є ініціатором та учасником міжнародних програм та проектів, працює з науковими установами різних країн.

Рис. 9.2. Антени радіотелескопа декаметрового діапазону УТР-2

У РІ НАН України працювали й нині працюють відомі українські радіоастрономи А. В. Мень (1927-2011), О. А. Мінаков (1949-2012), Л. М. Литвиненко, О. О. Коноваленко, В. М. Шульга та інші.

3. Кримська астрофізична обсерваторія (КрАО)

Розміщена в селищі Наукове за 10 км від Бахчисарая. Хоча її засновано 1945 р., а відкрито 1956 р., історія цієї астрономічної обсерваторії почалася в 1908 р., коли в Криму створили відділення Пулковської обсерваторії. Тоді О. П. Ганський (1870-1908) умовив аматора астрономії М. С. Мальцова, який збудував у Симеїзі обсерваторію, подарувати її Пулково.

До початку Другої світової війни Симеїзька обсерваторія була головною астрофізичною обсерваторією Радянського Союзу та однією з найбільших в Європі. Але після війни її довелося створювати заново, бо обсерваторію було майже знищено. Нову обсерваторію вирішили будувати не в Симеїзі, де турбулентність атмосфери заважала отримувати якісні зображення небесних об'єктів, а в Кримських горах. Водночас її перетворили з філії Пулковської в Кримську астрофізичну обсерваторію АН СРСР Першим директором КрАО став академік Г. А. Шайн (1892-1956).

КрАО обладнали низкою телескопів не лише для видимого, але і для радіодіапазону, а також автоматизованим телескопом для реєстрації гамма-променів. Ця обсерваторія має найбільший в Україні телескоп з діаметром дзеркала 2,6 м. Його встановлено 1962 р. і названо на честь Г. А. Шайна. З 1980-х років у КрАО працює повністю автоматизований дзеркальний телескоп АЗТ-11 (D = 1,250), який використовують для фотометричних, спектроскопічних і поляризаційних спостережень зір.

Рис. 9.3. Телескоп імені Шайна Кримської астрофізичної обсерваторії

Кримська астрофізична обсерваторія виконує дослідження в різних галузях астрономії. Вона відома в астрономічному світі дослідженнями Сонця й астероїдів. Багатьом астероїдам кримські першовідкривачі дали імена, пов'язані з Україною - її культурою, історією й наукою. Від початку заснування обсерваторії створено лабораторію, яка виконує розробку та конструювання нових приладів для астрономічних досліджень.

Окрім Г. А. Шайна в КрАО працювали відомі в світі астрономи А. Б. Сєвер- ний (1913-1987), М. О. Козирєв (1908-1983), М. В. Стешенко (1927-2018) та інші.

Зверніть увагу! В зв'язку з анексією Криму, яку 2014 р. вчинила Російська Федерація, КрАО нині перебуває на тимчасово окупованій території України і не підпорядкована українським органам управління.

НАВЧАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

• Підготуйте усну доповідь або презентацію про відомих науковців, які працювали в астрономічних установах НАН України.

ВИСНОВКИ

Від початку діяльності Української академії наук (1918) в її складі було передбачено Астрономічну обсерваторію, яку створили тільки в 1944 р. Тепер це Головна астрономічна обсерваторія Національної академії наук України. Нині в структурі НАН України діють також Радіоастрономічний інститут та Полтавська гравіметрична обсерваторія. Окрему історію має Кримська астрофізична обсерваторія, розміщена в селищі Наукове.