Позагалактична астрономія - Юрій Кудря 2016
РОЗДІЛ 8
МАСИ ГАЛАКТИК
8.12.Відношення маса-світність галактик
8.12.2. Відношення маса—світність для спіральних галактик
Неможливо визначити повну масу спіральної галактики, оскільки дані про те, який об’єм займає гало, де сконцентрована темна матерія, є невідомими. Це означає, що для такої оцінки треба обмежитися певним радіусом, — зазвичай вибирають радіус R25, що досягає 25m/ □" у B-смузі. У цьому випадку можна записати такий вираз для спіральних галактик будь-якого габблівського морфологічного типу:
Тоді всередині радіуса R25 можна визначити: M/LB = 6,2 для типу Sa; M/LB = 4,5 для типу Sb; M/LB = 2,6 для типу Sc. Спадання відношення маси до світності вздовж морфологічної класифікації спіральних галактик пояснюється тим, що спіральні галактики пізніх типів містять більш молоді блакитні, світні зорі.
![]()
Відношення Таллі—Фішера, тобто залежність світності спіральних галактик від максимуму швидкості обертання
![]()
має таку властивість: чим більша довжина хвилі фільтра, в якому вимірюється світність, тим менша дисперсія цього відношення (на більших довжинах хвиль вплив поглинання пилом менший). Зокрема, для близького ІЧ-діапазону дисперсія галактик щодо (8.50) становить близько 10 %. Як зауважувалося в розд. 5, порівняння світності галактики, отриманої за відношенням ТФ, з виміряним потоком від галактики дає змогу незалежно оцінити відстань до галактики, оскільки визначення максимуму швидкості обертання спіральної галактики не залежить від відстані до неї.
Введемо у рівняння (8.15), записане у термінах максимальної швидкості обертання Vmax та відстані r від центру галактики, параметр світності галактики:
![]()
Підставимо в це рівняння відстань від центру галактики, подану виразом для середньої поверхневої яскравості
тоді
![]()
Цей вираз є відношенням ТФ, коли відношення маса—світність і середня поверхнева яскравість однакові для всіх типів спіральних галактик. Зважаючи, що форми кривих обертання спіральних галактик (див. розд. 6) досить подібні, можна вважати, що й відношення світної до темної маси в них буде однаковим, особливо це стосується ІЧ-галактик, для яких залежність відношення маси до світності зоряного населення від віку майже не спостерігається.
Проаналізувавши формулу (8.52), одержимо, що маса спіральної галактики вважається такою, що містить і темну матерію, тобто припускається, що відношення маса—світність (M/L) є сталим. Припустимо тепер, що відношення баріонної маси до темної маси в галактиці є сталим, а зоряне населення в усіх спіральних галактиках однакове, тобто відношення маси зір до світності є сталим. У такому разі відношення ТФ буде правильним тільки тоді, коли газ (міжзоряне середовище) не додаватиметься до баріонної маси галактики. Але очевидним є те, що газ, особливо в спіральних галактиках з низькою масою, зокрема в карликових галактиках, — один із основних компонент баріонної матерії. Тобто для таких галактик, зокрема для спіральних галактик зі швидкістю обертання до 100 км/c, відношення ТФ не застосовують (див. рис. 8.1). Якщо врахувати масу газу, одержану за вимірюваннями в радіолінії 21 см, то отримаємо вираз для маси диска спіральних галактик (тут припускається, що світність L приблизно пропорційна масі зір Mstar, тоді відношення ТФ можна вважати відношенням між максимальною швидкістю обертання Vmax галактики і масою зір Msfar):

де Мд = Mstar + Mgas. Тоді формула (8.50) про сталість відношення баріонної матерії до темної матерії у широкому діапазоні мас справедлива, якщо в спіральних галактиках відсутня інша баріонна речовина (типу MACHO).
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.