Основи валеології - Валецька Р. О. 2007
РОЗДІЛ І
ОСНОВИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
1.5. Мета та завдання валеологічної освіти педагогічних працівників
Основною метою валеологічної освіти педагогічних працівників є формування валеологічної культури вчителя як передумови його адаптації до нової педагогічної парадигми - гуманістичної спрямованості навчального процесу.
Ця мета досягається за рахунок вирішення освітніх і виховних завдань:
- виховання розуміння сучасних демографічних проблем, усвідомлення їх важливості й актуальності;
- усвідомлення безперспективності утилітарного, технократичного підходу до формування змісту та мети освіти і необхідності його заміни на антропоорієнтовану філософію постіндустріальної епохи;
- розвиток особистої відповідальності вчителя і керівних кадрів освіти за стан здоров'я учнів;
- розвиток готовності вчителя формувати, зберігати і покращувати здоров'я дитини;
- формування у вчителя відповідальності за власне здоров'я;
- формування у вчителя системно-цілісних уявлень про здоров'я як ціннісну категорію;
- формування глибоких теоретичних знань з валеології;
- оволодіння валеологічними технологіями навчання;
- оволодіння методиками оцінювання рівня здоров'я і валеологічного моніторингу;
- розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем збереження здоров'я учнів і власного здоров'я;
- формування знань і умінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток здатності до розв'язання валеологічних проблем;
- формування знань і умінь,необхідних для створення валеологічних умов навчання і виховання в закладах освіти;
- відродження кращих традицій української педагогіки, зокрема родинної, спрямованих на збереження і зміцнення здоров'я дитини.
В основу валеологічної освіти покладені принципи гуманізації, науковості, безперервності, системності та прогностичності.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.