100 кроків до ЗНО - Українська мова і література - Жовтобрюх В.Ф. 2010

Частина 3. Власне висловлювання
Власне висловлювання

Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі аргументи, які найкраще підтвердять Ваші міркування. Проілюструйте Ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури (зазначте назву твору, укажіть проблему, порушену письменником, назву твору, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату з твору), історичними фактами або випадками з життя. Не переказуйте змісту, не давайте повної характеристики образів. Сформулюйте висновки.

Якщо в перший момент Вам здалося, що не можете написати висловлювання за темою, не впадайте в паніку й не відмовляйтесь від вирішення проблеми! У другий момент ситуація не видаватиметься вже зовсім безвихідною! А після того, як прочитаєте третій раз завдання, зрозумієте, що ... втрачаєте час!

Але!!! Це стане можливим, якщо Ви опрацюєте запропоновані матеріали в цілому і вивчите алгоритм роботи над власним висловлюванням.

Наші рубрики вчать, нагадують, спрямовують думку:

«СКАРБничка» - тематична добірка матеріалу, який можна використати у творі; зразок літературної розвідки, що вимагає послідовного доповнення.

ТИ — особистість!!! Інформація, що допоможе до вершити твою індивідуальність. Будь уважним до порад, адже конкуренція вже почалась!!!

Це впливає на оцінку! Необхідний теоретичний мінімум.

Тема — умовний розподіл «вічних» тем, який допоможе швидше зорієнтуватися в колі питань, звузити проблему від загальної до конкретної.

Літературні твори українських класиків, що дотично розкривають проблему, зазначену у третій частині ЗНО «ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ»:

О. Довженко «Україна в огні»

О. Гончар «Прапороносці», «Людина і зброя»

М. Стельмах «Правда і кривда», «Чотири броди»

Алгоритм роботи над власним висловлюванням.

1. Уважно перечитайте назву твору, визначену в завданні ЗНО.

2. Визначте ключові слова-символи у назві твору які розкривають тему.

3. Окресліть загальний напрямок категорії «Вічні» теми (див. рубрику Тема).

4. Запишіть на чернетці назви класичних художніх творів, що розкривають дану проблему (див. рубрику Літературні твори українських класиків).

5. Сформулюйте основну думку (тезу) тексту (що? як? чому?). Загостріть проблему від загальної до конкретної.

6. Серед зазначених прикладів оберіть два найяскравіші, на Вашу думку, які нададуть аргументи для обґрунтування власного доведення.

7. Пригадайте імена героїв, цитати з твору.

8. Погляньте на творче завдання через призму історії, збагатіть власне висловлювання переконливими історичними фактами.

9. Згрупуйте матеріали чернетки в план (це полегшить формування абзаців).

10. Структуруйте матеріал.

11. Перечитайте написане не менше двох разів.

12. Порахуйте кількість слів.

Якщо уважно опрацюєте надані матеріали, правильно сплануєте свій час, впевнено Ви зможете у власному висловлюванні:

— уникнути одноманітності;

— логічно і граматично правильно пов’язати частини тексту;

— вмотивувати думку, добираючи переконливі аргументи;

— висловити оцінку, посилаючись на приклади з художньої літератури;

— окреслити загальне враження, формулюючи висновки.

ЦЕ ВПЛИВАЄ НА ОЦІНКУ!

Тема художнього твору — це основне коло життєвих питань, на яких зосередив увагу письменник у своєму творі.

«Вічні» теми:

Людина і Батьківщина

Людина і природа

Людина і людина

Людина, кохання і смерть

Людина і цивілізація

Історичні реалії

Мистецтво і митці

Внутрішньолітературні явища

Національні герої

Кожне явище життя — це окрема тема.

Сукупність тем — це тематика твору.

Якщо тема — це те, про що йдеться у тексті, то ідея — це те провідне начало, яке обумовлює відбір матеріалу, його композицію, мовні та інші засоби.

Тому завжди важливо зрозуміти основну думку тексту. Вона може бути виражена безпосередньо у назві.

Природа, екологія

Природа — лікар душі.

Культура взаємин людини з природою.

Природа — це казка, яку треба читати серцем.

Філософія безсмертя

До доброї криниці стежка утоптана.

Добро і зло — неподільні категорії.

Історія України

«Я вірю в майбутнє твоє, Україно».

Родина

«Спасибі, мамо, за життя».

Свій дім не ворог: коли прийдеш, то прийме.

Ви вже, очевидно, збагнули, у чому полягає різниця між прикладами обох колонок. Якщо першими можна окреслити загальну тему, то у других, окрім теми, є вказівка і на ставлення мовця до повідомлюваного і певна прагматична (тобто практична) настанова, спрямована на реалізацію ідеї.

ЦЕ ВПЛИВАЄ НА ОЦІНКУ!

СТРУКТУРА ЕСЕ

1. Вступ — суть і обґрунтування вибору даної теми. Вступ складається із групи компонентів, пов'язаних логічно і стилістично.

На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання (тези), на які Ви збираєтесь знайти відповіді у своєму пошуку.

Під час роботи над вступом можуть допомогти відповіді на такі питання:

— чому тема, яку я висвітлюю, є важливою на даний момент?

— які поняття будуть вміщені у мої роздуми з теми?

— чи можу я поділити тему на декілька підтем?

— у творах яких письменників порушено проблему даного характеру?

2. Основна частина — теоретичні основи обраної теми та викладення основного питання.

Ця частина передбачає розвиток аргументації, аналіз, а також їх обґрунтування, виходячи з конкретних даних, інших аргументів і позицій з цього питання. У цьому полягає основний зміст есе і це найскладніший етап. Тому важливе значення мають підтеми (підзаголовки), на основі яких здійснюється структуризація аргументів.

Саме тут слід обґрунтувати (логічно, використовуючи певні дані чи послідовні роздуми) запропонований аналіз.

Залежно від поставленого питання, аналіз здійснюється на основі таких категорій:

1. Причина — наслідок.

2. Загальне — особливе.

3. Форма — зміст.

4. Частина — ціле.

5. Постійна ознака — змінна ознака.

У процесі побудови есе важливо пам'ятати, що один параграф має містити одне твердження і відповідне доведення, підкріплене ілюстративним або науковим матеріалом.

Велике значення для написання есе має вміння спостерігати. Об'єктом Ваших спостережень та описів можуть бути різноманітні речі, живі істоти, процеси, дії і навіть почуття.

У художньому описі (есе) кожен змальовує предмет дещо по-своєму, таким, яким бачить його саме він.

Ви можете не називати всіх ознак об'єкта; Ваше завдання — дати яскраве уявлення про предмет (явище, ситуацію), передати свої враження про нього, свою оцінку.

3. Завершувальна частина. Узагальнення й аргументовані висновки з теми із вказівкою сфери застосування. Підсумок есе і додаткові пояснення, уточнення, підкріплення смислу і значення викладеного в основній частині.

Методи, які рекомендують для складання цієї частини: повторення, ілюстрації, цитати, вражаюче твердження.

Ти—особистість!!!

Хоча творча робота здебільшого має тричастинну структуру, твір повинен бути цілісним як за формою, так і за змістом, а не «склеєним» зі вступу, основної частини та висновку.

Есе (фр. essai — досвід, нарцис) — публіцистичний жанр, що пропонує роздум над якоюсь нетривіальною проблемою; вільний, але аргументований інтелектуальний пошук.

Есе пропонує підкреслено індивідуальну позицію автора.

ЦЕ ВПЛИВАЄ НА ОЦІНКУ!

Проблема художнього твору

Проблема — це складне питання, яке поставлене в літературному творі.

Проблеми художнього твору:

суспільно-політичні;

морально-етичні;

національно-історичні;

загальнолюдські;

філософські;

соціальні.

Ідея художнього твору

Ідея: художня — це основний принциповий зміст твору:

— узагальнена думка, що лежить в основі художнього твору та виражена в образній формі;

— авторське ставлення до зображуваного.

Ідея авторська (суб'єктивна оцінка; може відповідати чи не відповідати читацькому світосприйняттю; може бути прогресивною або обмеженою);

— об'єктивна (об'єктивна оцінка; може бути ширшою за висновок, зроблений автором).