100 кроків до ЗНО - Українська мова і література - Жовтобрюх В.Ф. 2010
Частина 2. Українська література
Тема 4. Література XX ст.
Крок 64
1. Слова у вірші П. Тичини «Арфами, арфами...» — «самодзвонними», «ніжнотонними» — де:
А діалектизми;
В архаїзми;
В історизми;
Г неологізми;
Д професіоналізми.
2. Поезія П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» за жанром належить до:
А інтимної лірики;
Б громадянської лірики;
В пейзажної лірики;
Г філософської лірики;
Д патріотичної лірики.
3. Вірш В. Сосюри «Любіть Україну» критикували і навіть «судили» за:
А недосконалу форму;
Б за різні випади проти існуючого ладу, правлячої партії;
В за любов до України;
Г за відсутність показу керівної ролі партії;
Д за плагіат.
4. У рядках вірша П. Тичини «Арфами, арфами...»
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Думами, думами —
Наче море кораблями, переповнилась блакить...
використані художні засоби:
А алегорія, постійні епітети, інверсія;
Б риторичні фігури, уособлення, інверсію;
В оксиморон, тавтологія, символ;
Г тавтологія, епітети, порівняння;
Д метафора, епітети, порівняння.
5.У рядках вірша В. Сосюри «Так ніхто не кохав...»
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання... використано художній засіб:
А оксиморон;
Б символ;
В гіперболу;
Г алегорію;
Д метонімію.
Відповіді
1. Г) Це авторські, індивідуальні, притаманні тільки Павлові Тичині нові слова, які передають красу весни й почуття ліричного героя, що переповнений радістю життя.
2.А) Автор передає у вірші свої особисті почуття — закоханості, замилування, гармонії з природою. Можна визначити в поезії й елементи пейзажної лірики, але вони не переважають, тут використаний прийом художнього паралелізму.
3. В) Поета звинуватили в буржуазному націоналізмі й різко засудили, адже треба було оспівувати СРСР і забути про свою націю.
4. Д)
5. В)
Перша публікація: 01/01/2010
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.