100 кроків до ЗНО - Українська мова і література - Жовтобрюх В.Ф. 2010

Тренувальний тест № 2
Відповіді до тренувального тесту № 2

Частина 1. Завдання з української мови (1-36)

1. Прикметник у сполученні з часткою не означає одне поняття, тому слово невеликий пишеться разом. Можлива заміна синонімом: «невеликого українського містечка» — маленького. Інші виділені слова записані правильно. Правильна відповідь А.

2. Застарілими є слова, що вийшли з активного, повсякденного вжитку. Таким є слово клейнода, яке вийшло з ужитку у зв’язку зі зникненням названого ним поняття. Слово путівець є діалектним, слова Різдво, регулярний належать до активно вживаних. Правильна відповідь В.

3. Одним зі способів словотворення є перехід слів з однієї частини мови в іншу.

У словосполученні живі квіти слово живі є прикметником, оскільки називає ознаку предмета. Якщо такий прикметник уживають без означуваного слова, він називає предмет і виконує роль іменника: відсутність усього живого. Правильна відповідь В.

4. У шостому реченні є неоднорідні означення регулярного козацького війська, між якими не потрібно ставити кому. Ці означення є неоднорідними тому, що вони характеризують предмет з різних боків. Крім того, означення мають різну синтаксичну віднесеність: козацького залежить від слова війська, регулярного залежить від словосполучення козацького війська. Отже: регулярного (козацького війська). Правильна відповідь Г.

5. Односкладним називним є речення Останній місяць року від Різдва Христового одна тисяча шістсот сорок сьомого. У цьому реченні граматична основа представлена головним членом, вираженим іменником у формі називного відмінка. Головний член поширений узгодженими та неузгодженими означеннями. Правильна відповідь Г.

6. Складним є шосте речення, що містить три частини, кожна з яких має свою граматичну основу: Одяг вершників видавав в них наддніпрянських козаків, проте не видно било жодної клейноди чи іншої ознаки, яка б вказивала на їх причетність до регулярного козацького війська. Правильна відповідь Г.

7. Прикладка — це неузгоджене означення, виражене іменником. Поширені й непоширені прикладки відокремлюються, якщо вони стоять після означувального слова. Відокремлена прикладка є в першому реченні: Глухим лісом на південь від Чигирина — невеликого українського містечка, що належало на той час Речі Посполитій, — ледь помітним путівцем просували озброєні вершинки. Правильна відповідь А.

8. Дзвінкими є приголосні, утворені за участю голосу та шуму. Тільки дзвінкі приголосні присутні у словах зозуля, авжеж, гребля, озеро, град, з’їзд, діброва, голова, бджола, драбина. Глухі приголосні утворюються за допомогою шуму. Глухі приголосні наявні у словах ліщина — [шч], вулкан — [к], рюкзак — [к], золото — [т]. Слід звернути увагу на слово екзамен, де глухий [к] уподібнюється у вимові наступному дзвінкому [з] і вимовляється як дзвінкий звук [ґ], тому в цьому слові всі приголосні дзвінкі. Правильна відповідь Г.

9. У вживається після приголосних звуків: напишіть у листі, занесіть у дім. Також у вживається на початку речення перед приголосним: у першому випадку.

В уживається між голосними та після голосного перед приголосним: дерева в лісі, шляхи в невідоме, кредити в банку, уроки в першу зміну. За такими ж правилами вживаються початкові у/в в окремих словах: серед усіх.

Слід звернути увагу на те, що після голосного перед в, ф та сполученням приголосних св, тв, хв, льв, сф, зв, цв і под. уживається прийменник у: зайшла у свою кімнату, сади у цвітінні. Правильна відповідь Б.

10. У більшості випадків написання ненаголошених голосних у словах іншомовного походження неможливо перевірити шляхом добору спільнокореневого слова. Такі слова слід перевіряти за словником: симфонія, дистильований, рецензія, абрикос, дискусія, сегмент, директор, диригент, теоретичний, дистанція, експеримент, інцидент, ритмічний, дисципліна, інженер. Правильна відповідь Г.

11. З великої літери пишуться власні назви (у тому числі й складені):

— імена, імена по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей, міфологічні істоти, дійові особи в байках і казках: Дід Мороз, Червона Шапочка, собака Білий Бім Чорне Вухо, князь Ярослав Мудрий;

— географічні й топонімічні власні назви (крім родових означень): місто Біла Церква, місто Гола Пристань, село Нові Санжари, місто Жовті Води;

— назви вулиць, майданів, провулків, проспектів: вулиця Ярославів Вал;

— назви сторін світу, коли під ними розуміються країни чи народи: країни Заходу;

— прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфіксів -ів (-ова, -ове, -еве), -їв (-єва, -єве), -ин (-ина, -ине), -їн (-їна, -їне), якщо вони означають належність чогось даній особі: Іванків зошит, Марійчині вишиванки, Шевченкові поезії. Однак прикметники, утворені від іменників — власних назв за допомогою суфікса -ськ ( за винятком тих, які входять до словосполуки із значенням пам’яті когось) пишуться з малої літери: шевченківська хата.

Слід звернути увагу на те, що в назвах найвищих державних посад та установ України з великої літери пишуться всі слова: Голова Верховної Ради України.

Назви інших посад, звань, учених ступенів тощо пишуться з малої літери: народний артист України.

У назвах державних, громадських профспілкових установ, міністерств, органів місцевого самоврядування з великої літери пишеться тільки перше слово: Харківський національний університет, Міністерство фінінсів України, Львівське обласне управління освіти. Правильна відповідь Д.

12. М’який знак уживається після букв д, т, з, с, ц, л, н для передання на письмі м’якості позначуваних ними приголосних, зокрема:

— у сполученнях -ньч-, -ньц- утворених від -ньк-: няньчити (нянька), неньчин (ненька), дівчиноньці (дівчинонька), бриньчати (бренькіт) у скриньці (скринька), на вишеньці (вишенька), на калиноньці (калинонька);

— перед буквами, що позначають тверді приголосні: цвірінькати.

М’який знак не пишеться:

— після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий): ласунчик, мізинчик, промінчик, цвірінчати, корінчик, камінчик, уманський, прип’ятський;

— у сполученнях -нч-, -нц- утворених від -нк-: дівчинці (дівчинка), у хатинці (хатинка), на сторінці (сторінка), на сопілці (сопілка), бджілці (бджілка); стеблинці (стеблинка). Правильна відповідь В.

13. Перед суфіксом -ств(о) приголосні к, ч, ц змінюються на ц: козак — козацтво, будівник — будівництво, робітник — робітництво, ткач — ткацтво, каліка — каліцтво, бджільник — бджільництво, купець — купецтво. Інші приголосні перед суфіксом -ств(о) зберігаються: аббат — аббатство, багатий — багатство, студент — студентство, брат — братство. Правильна відповідь Д.

14. Пишуться через дефіс:

— складні прикметники, утворені з двох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: сіро-голубий, кисло-солодкий, жовто-блакитний, але жовтогарячий;

— складні назви проміжних частин світу: південно-східний;

— складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: науково-дослідний, аграрно-сировинний; електронно-обчислювальний, мовно-літературний;

— складні іменники з першою частиною пів-, якщо друга є власного назвою: пів- Києва,

Пишуться разом:

— складні прикметники, утворені від сполучення іменника й узгоджуваного з ним прикметника: східнослов’янський (східні слов’яни), сільськогосподарський (сільське господарство),

— складні прикметники з другою дієслівною частиною: свіжозрубаний;

— складні прикметники, у яких першим компонентом виступає прислівник: вище- викладений. Правильна відповідь Г.

15. Чоловічі прізвища в українській мові відмінюються, приймаючи закінчення іменників відповідної відміни. Прізвища Олійник, Головко, Лященко, Коломієць відмінюються як іменники другої відміни; прізвище Булига відмінюється як іменник першої відміни, Правильна відповідь В.

16. Заперечні займенники з часткою ні- пишуться разом: нікому; неозначені займенники з частками аби-, де-, -сь пишуться разом: деким, дехто, абихто, абичий; неозначені займенники з частками будь-, небудь-, казна-, хтозна- пишуться через дефіс: який-небудь, будь-який, скільки-небудь, чий-небудь, казна-хто, хтозна-що. Правильна відповідь В.

17. Щоб правильно побудувати подібні словосполучення, потрібно узгодити прикметник з іменником за формою числа. Іменники із значенням збірності зазвичай мають форму тільки однини, тому й прикметник слід уживати в однині: обгоріле клоччя, брудне лахміття, старе ганчір’я, велике каміння, мичкувате коріння. Правильна відповідь Д.

18. Іменники муляр, столяр належать до другої відміни твердої групи, іменник пісняр — до мішаної, тому в називному відмінку множини вони мають неоднакові закінчення: піснярі, муляри, столяри.

Іменники діагональ, медаль, як іменники жіночого роду з нульовим закінченням належать до третьої відміни, іменник рояль — до другої, оскільки це іменник чоловічого роду з нульовим закінченням. У родовому відмінку множини не всі з цих слів мають однакові закінчення: діагоналей, медалей, роялів. Іменники чаша, гуща, тисяча належать до першої відміни мішаної групи, тому в орудному відмінку однини вони мають одакові закінчення: чашею, гущею, тисячею. Іменники каменяр, тесляр належать до другої відміни мішаної групи, тому в родовому відмінку однини вони мають закінчення -а: каменяра, тесляра. Іменник Ігор належить до другої відміни м’якої групи, тому в родовому відмінку однини він має закінчення -я: Ігоря. Іменник бондар належить до другої відміни м’якої групи, тому в називному відмінку множини він має закінчення -і: бондарі. Іменники комар, звір належать до другої відміни твердої групи, але в називному відмінку множини вони мають закінчення -і: комарі, звірі. Правильна відповідь В.

19. Частка не пишеться з прикметниками разом, якщо вони у сполученні з не означають одне поняття. Це можливо визначити в контексті: нелегка розмова з підлітком, невдалий виступ спортсмена, невеселий настрій людей, нерозумний вчинок хлопчика. Частка не пишеться окремо від прикметника, який має при собі пояснювальне слово займенник або прислівник із часткою ні: нітрохи не важка валіза, не потрібний нікому товар, аж ніяк не схожий на тебе. Також частка не пишеться окремо зі словом, з яким вона не становить одного поняття, а є лише запереченням (це характерно для словосполучень та речень, що передають зміст протиставлення): не глибокий, а мілкий ставок; не широка, а вузенька кладка.

Слід звернути увагу на те, що у словосполученнях із допустовим значенням прикметник із часткою не означає одне поняття, тому частка не пишеться разом: невеликий, але затишний кабінет. Правильна відповідь В.

20. Дієприкметником називається дієслівна форма, яка виражає ознаку предмета за дією, яку виконує предмет або яка на нього спрямована: обладнаний, вишитий, оновлений, пожовклий, розораний, змокрілий, здійснюваний, розглянутий.

Дієприкметники слід відрізняти від віддієслівних прикметників, які втратили ознаку дії, значення виду та часу: болючий, осяйний, плакучий, визвольний. Правильна відповідь Д.

21. Утворюючи відмінкові форми кількісних числівників слід звернути увагу на те, що в числівниках на позначення десятків відмінюється тільки друга частина: (п’ятдесяти), а в числівниках на позначення сотень відмінюються обидві частини (п’ятисот, вісьмастами, семистам). Правильна відповідь В.

22. Простий дієслівний присудок виражається дієсловом дійсного, умовного, наказового способів, а також неозначенною формою дієслова: Буде вершитися новий, цілком у сучасному дусі обряд заручин. Складений дієслівний присудок містить допоміжне дієслово із значенням початку, продовження чи закінчення дії та неозначену форму дієслова: Григорій тепер чомусь боявся при зустрічах дивитися їй в обличчя. Чимало, мабуть, довелося долати йому всіляких перешкод. Складений іменний присудок містить дієслово-зв’язку та іменну частину, яка може бути виражена іменником, прикметником, числівником, займенником, дієприкметником у називному чи орудному відмінках, а також інфінітивом: По південних схилах і на падях сніг був туго збитий. Вона була якась ніби віддалена, очужіла, незнайома. Правильна відповідь Г.

23. Пунктуаційне оформлення цитати залежить від того, у який спосіб цитата вводиться в речення. Якщо цитата вводиться як пряма мова, то розділові знаки та вживання малої чи великої літери відповідає правилам оформлення прямої мови.

Так, у реченні А цитата стоїть після слів автора, тому після цих слів треба ставити двокрапку, цитату брати в лапки й перше слово цитати писати з великої літери, отже, в цьому реченні цитата оформлена правильно.

У реченні Б цитата стоїть перед словами автора, тому цитату треба брати в лапки, після цитати ставити кому й тире, перше слово автора писати з малої літери, отже, в цьому реченні цитата оформлена правильно.

У реченні Г слова автора стоять усередині цитати, тому цитату треба брати в лапки, після першої частини цитати перед словами автора ставити кому й тире, перше слово автора писати з малої літери, після слів автора ставити кому і тире, перше слово другої частини цитати писати з малої літери, отже, в цьому реченні цитата оформлена правильно.

У випадку Д цитується віршований текст, тому після слів автора ставиться двокрапка, а поетичні рядки записуються віршем з абзацу без лапок, таким чином, у цьому реченні цитата оформлена правильно.

У випадку В цитата вводиться як складова частина речення, тому її оформлення відмінне від оформлення прямої мови: цитата береться в лапки, після слів автора не ставиться двокрапка, а перше слово цитати записується з малої літери, отже, у цьому реченні цитата оформлена неправильно. Правильна відповідь В.

24. Визначити відмінок іменника можна за допомогою питання: (вивчали кого? що?) місцевість — знахідний; бігли (по кому? по чому?) по дорозі — місцевий; рекомендації (кого? чого?) лікаря — родовий; висвітлюються (хто? що?) події — називний; допомогли (кому? чому?) учневі — давальний; порадилися (з ким? чим?) з людьми — орудний.

Правильна відповідь: А4; БЗ; В5; Г1; Д2.

25. Фразеологізми — це неподільні за змістом, стійкі за будовою та структурою словосполучення. Так само як і слова, фразеологізми можуть бути синонімами, тобто мати близьке значення. Виявити синонімічні фразеологізми можна, виявивши їхнє значення, що можна зробити за допомогою фразеологічного словника, де подано тлумачення фразеологізмів, або словника фразеологічних синонімів.

Співати з чужого голосу — танцювати під чиюсь дудку.

Брати за душу — зачіпати за живе.

Замилювати очі — у тесті немає відповідника.

Зігнути в дугу — обламати роги.

Кирпу гнути — дерти носа.

Наробити шереху — зчинити галас.

Правильна відповідь: А4; Б1; В5; Г6.

26. З’ясовуючи правильність тлумачення слова, потрібно не сплутати слова-пароніми, які мають близьке значення, але різне значення. Так, письмовий — це той, який служить для писання, а писемний — це той, хто вміє читати і писати. Так само поступливий — схильний іти на поступки кому-небудь; поступальний — спрямований уперед, який рухається у висхідному напрямі. Правильна відповідь: АЗ; Б2; В5; Г6; Д4.

27. Прислівники поділяються на групи за значенням, яке можна визначити, поставивши відповідне питання. Так, прислівники способу дії відповідають на питання як? яким способом?) духмяно, по-літньому, навколішки; прислівники часу відповідають на питання коли? до якого часу?) щовечора, донині, тоді; прислівники причини відповідають на питання чому? з якої причини?: згарячу, спересердя; прислівники міри та ступеня відповідають на питання скільки? наскільки? якою мірою?: дуже, надзвичайно; прислівники місця відповідають на питання де? куди? звідки?: здалеку, праворуч, подекуди; прислівники мети відповідають на питання для чого? з якою метою?: навіщо.

Правильна відповідь А.

28. Складні речення поділяються на складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові, складнопідрядні з кількома підрядними і складні речення з різними видами сполучникового та безсполучникового зв’язку. Щоб з’ясувати, яким є речення, потрібно знайти всі граматичні, основи, визначити межі кожної частини складного речення, виявити характер і засоби зв’язку між частинами.

Речення 1 є простим, оскільки воно має тільки одну граматичну основу: говорилося. Це речення ускладнене однорідними членами.

Речення 2 складається з чотирьох частин, у кожній із яких є своя граматична основа: баня тримається, має; здається; глянути; нависає небо. У цьому реченні між першою та другою частинами — сурядний зв’язок, засобом зв’язку є сполучник і; між другою та третьою -— підрядний зв’язок, засобом зв’язку є сполучник коли, між третьою та четвертою — також підрядний зв’язок, засобом зв’язку є сполучник ніби. Отже, це складне речення з різними видами сполучникового зв’язку.

Речення 3 складається з двох частин, у кожній із яких є своя граматична основа: храм розпростався, виповнював, спихав; виднівся краєчок. У цьому реченні між першою та другою частинами — підрядний зв’язок, засобом зв’язку є сполучник так що. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення 4 складається з чотирьох частин, у кожній із яких є своя граматична основа: князь глянув; той не злякався. У цьому реченні між першою та другою частинами — сурядний зв’язок, засобом зв’язку є сполучник і. Отже, це складносурядне речення.

Речення 5 складається з п’ятьох частин, у кожній із яких є своя граматична основа: стояла мовчанка; що запанувала; Наталка розповіла; сама бачила; почула. У цьому реченні між першою та другою частинами — підрядний зв’язок, засобом зв’язку є сполучне слово що; між другою та третьою — підрядний зв’язок, засобом зв’язку є сполучник після того як, між третьою та четвертою — підрядний зв’язок, засобом зв’язку є сполучне слово що; між четвертою та п’ятою — також підрядний зв’язок, засобом зв’язку є сполучне слово що. Отже, це складнопідрядне речення з кількома підрядними. Правильна відповідь: А4; Б3; В5; Г2.

29. Роздум — послідовно викладені міркування автора з приводу тієї чи іншої морально-етичної, суспільно-політичної, психологічної проблеми. Розповідь — основний спосіб викладу в художньому творі, де зображення подій і вчинків персонажів здійснюється від імені самого автора (розповідь від третьої особи) або від імені героя (розповідь від першої особи). Запропонований текст у більшій частині являє собою роздум. Елемент розповіді представлений у рядках 5-10. Правильна відповідь Б.

30. Метафора — перенесення явищ та ознак одного предмета на інший на підставі схожості між ними. Порівняння — зіставлення предметів на основі їх подібності. Правильна відповідь Б.

31. Правильна відповідь В, рядки 30-40.

32. Інспірований — викликаний навіюванням, підбурюванням; спровокований. Правильна відповідь Б, рядки 11-23.

33. Правильна відповідь Г, рядки 39-53.

Діалог (грецьк. - бесіда, розмова) — розмова між двома чи кількома персонажами. Діалогізація — художній прийом, який полягає у створенні ефекту діалогу між автором та читачем. Правильна відповідь Г, рядки 39-53.

34. Порівняння — зіставлення предметів на основі їх подібності.

Метафора (гр. — перенесення) — перенесення явищ та ознак одного предмета на інший на підставі схожості між ними. Правильна відповідь Г, рядки 39-53.

35. Порівнюючи вступ до поеми «Мойсей» з віршем П. Куліша, автор виявляє відмінності в поглядах обох поетів на народ: «Оцінюючи лише одну (та й то неправильно!) козацьку сторінку нашої історії, автор «Чорної ради» картає український народ, а Франко, подаючи різкі, безпощадні характеристики українського народу, виставляє і його незаперечні високі якості». Правильна відповідь В.

36. Автор не стверджує, що поштовхом до написання поетичного вступу до поеми «Мойсей» став вірш П. Куліша «До рідного народу», а лише припускає це. Водночас він звертає увагу на відмінності в поглядах двох класиків на народ. Усі інші твердження є правильними. Правильна відповідь В.

Частина 2. Завдання з української літератури (37-56)

37. В образах Низа та Евріала І. П. Котляревський показав істинних захисників Вітчизни, хоробрих воїнів-патріотів. Низ вважає, що їх громадянський обов’язок — це служіння Вітчизні:

Любов к отчизні де героїть,

Там сила вража не устоїть,

Там грудь сильніша од гармат.

Низ та Евріал разом завербувалися до Енеєвого війська і стали там побратимами. Низ був сиротою, «без нені, без отця дитина», а в Евріала десь залишилася старенька мати «без сил і бідності, слабая». Героїчна вилазка Низа та Евріала у рутульский та-бір — це патрітичний вчинок, свідчення любові до рідної землі. На умовляння Низа, щоб Евріал заради матері залишився на варті й не ризикував своїм життям, той відповідає:

Де общее добро в упадку,

Забудь отця, забудь і матку,

Лети повинність ісправлять.

Коли Евріал потрапив до рук ворогів, Низ, побачивши, як вороги знущаються над його побратимом, посилає на рутульців стрілу з лука, бо не може рятувати своє життя ціною смерті товариша. Він летить назустріч неминучій смерті один проти зграї озброєних ворогів. Низ та Евріал віддають своє життя заради свободи рідної землі, демонструючи вірність присязі та бойовій дружбі. Правильна відповідь Б.

38. У дослівному перекладі з французької та італійської мов термін травестія означає перевдягання. Це жанр гумористичної поезії, суть якого полягає в тому, що відомий поетичний твір серйозного змісту автор переробляє в жартівливо-комічному напрямі.

Як і всі автори травестійних переробок Вергілієвої «Енеїди», І. Котляревський взяв із неї сюжетну канву, але вніс і «перелицювання»: змінив ритмічний лад, характери героїв, вніс історичний та національний колорит. Правильна відповідь Г.

39. Одним із провідних мотивів ранньої творчості Т. Шевченка є тема героїчного минулого України. Історична тематика в поезії «До Основ’яненка» та поемах «Тарасова ніч», «Іван Підкова», «Гамалія», «Гайдамаки». У цих творах поет оспівує козацьку вольницю, героїзм лицарів національно-визвольної боротьби. Шевченко пишається славним минулим свого народу, прагне до осмислення історичної долі України. Правильна відповідь Б.

40. Символічний образ Прометая з’являється в поемі Т. Шевченка «Кавказ»:

За горами гори, хмарою повиті

Засіяні горем, кровію политі.

Споконвіку Прометея

Там орел карає.

Що день божий добрі ребра

Й серце розбиває.

Образ Прометея символізує незламність і незнищенність народу, катованого російським самодержавством, уособленням якого виступає орел:

Розбиває та не вип’є

Живущої крові, —

Воно знову оживає

І сміється знову.

Не вмирає душа наша,

Не вмирає воля.

Правильна відповідь Г.

41.Епіграфом до послання «І мертвим, і живим...» Т. Шевченко взяв слова з Біблії «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить, — лжа оце». За змістом цей епіграф підпорядкований ідеї твору — засудження лицемірства панівних класі в епоху кріпосництва. Обираючи такий епіграф, автор має на увазі українських панів- лжепатріотів, які багато говорять про свою любов до народу, захоплюються ідеями слов’янофільства, а насправді нещадно експлуатують селян-кріпаків, прагнуть особистого збагачення, нехтують рідною мовою, перекручують історію.

У Т. Шевченка викликає обурення те, що українські дворяни з презирством ставляться до народу, «людей запрягають в тяжкі ярма», зневажають традиції українського

народу, його мову та культуру, не знають власної історії. Поет закликає освічене панство усвідомити свою національну належність і по-справжньому, а не на словах полюбити свій народ. Інші ідеї (викриття свавілля та деспотизму панів-кріпосників, уславлення героїчного минулого українського народу, утвердження самобутності культури українського народу, заклик до боротьби проти кріпосництва) теж представлені в посланні, однак епіграф їм не підпорядкований. Обрання саме такого епіграфа свідчить про те, що Т. Шевченко виділяє вказану ідею як основну, найбільш значущу в його творі. Правильна відповідь В.

42. Скликання Чорної ради, зображеної в романі П. Куліша, було зумовлене незадоволенням низового козацтва соціальною несправедливістю з боку розбагатілої козацької старшини. Настрої низового козацтва підтримували найширші верстви населення — селяни, міщани, чернь. Так, київські міщани обурюються непомірними поборами: «Козацтво ви собі загарбали, самі пануєте, ридванами їздите, а ми будуй власним коштом стіни, башти, плати чинш, місто і чорт знає що?». Селяни Ніжинського повіту говорять про панування соціальної несправедливості: «Буде вже й того, що один свиту золотом гаптує, а інший, може, й сірячини не має; один оком своїм сіножатей не займе, а ми ось із половини косимо». Всенародне обурення стало причиною скликання Чорної ради, у якій брали участь не лише представники козацької старшини, а й низові козаки та найширші верстви тогочасного українського суспільства. Правильна відповідь В.

43. Кульмінація (лат. — вершина) — частина сюжету твору, де розвиток дії набуває найвищого напруження, піднесення. У повісті Марка Вовчка «Інститутка» кульмінаційною є сцена, коли молода пані в садку вдарила по обличчю бабусю. Якщо в попередніх епізодах жорстокість і деспотизм інститутки не зустрічали відкритого протесту з боку зневажених нею людей, то в цій сцені їй уперше дають відсіч. За бабусю вступається чоловік Устини Прокіп, і конфлікт загострюється до найвищої точки, після чого має настати якесь розв’язання суперечки. Розв’язкою є те, що Прокопа віддають у солдати, і Устина залишається сама, але зберігає при цьому внутрішню свободу й гідність. Правильна відповідь Г.

44. В основі назви роману П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» лежить художній прийом алегорії. Алегорія (гр. — інший; говорю) — іносказання, відтворення людських рис і характерів в образах тварин, рослин, предметів, явищ природи. Алегорія часто використовується у казках про тварин, байках. В алегоричній назві твору воли — це символ селян, закабалених поміщиками-кріпосниками, а далі — землевласниками й можновладцями. Зміст назви роману наводить читача на думку: воли не ревли б, якби було що їсти; селяни не повставали б, якби мали свободу й землю, якби повсякчас не порушувались права людини. Правильна відповідь Б.

45. Землі Пузиря з комедії І. Карпенка-Карого «Хазяїн» називає «цілим княжеством» посередник між землевласниками Магофес. Це хитрий комерсант, який заробляє відсотки від перепродажу земель, тому він добре знає статки своїх клієнтів: «їхали ми цілий день. «Чия земля?» — питаємо. — «Терентія Гавриловича Пузиря» На другий день знову питаємо: «Чия земля?» — «Терентія Гавриловича». І тільки на третій день, надвечір, почалась земля Гаврила Афанасійовича Чобота. Ха-ха! Княжество! Ціле княжество!». Правильна відповідь Б.

46. У романі П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» носієм дрібновласницького індивідуалізму й соціальної байдужості є товариш Чіпки Грицько. Грицько зростав сиротою і ще в дитинстві зазнав багато лиха. Однак, на відміну від Чіпки, він не замислюється над причинами людської недолі. Грицько вирішує стати господарем і зрештою, тяжко працюючи, досягає своєї мети. Грицько зі «своїм, на прибуток напрямленим розумом» прагне будь-яку ситуацію використати для власного збагачення.

Інші варіанти відповідей неправильні: ще однією «пропащою силою» є Галин батько Максим Ґудзь, про долю батька Чіпці розповідає дід Улас, у романі змальовано історію села Піски до скасування кріпосного права, героєм з «на прибуток напрямленим розумом» є Грицько. Правильна відповідь Д.

47. Прототипом Олени з повісті О. Кобилянської «Людина» є авторка твору. Про це свідчать записи в щоденниках О. Кобилянської, з яких вона постає перед нами як непересічна особистість, яка прагне повноцінного життя та реалізації своїх здібностей. Ці прагнення знайшли своє втілення в опрацюванні нової для української літератури теми — долі освіченої, мислячої дівчини, яка не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища. Правильна відповідь А.

48. Розмір поеми І. Котляревського «Енеїда» — чотиристопний ямб. Ямб — це двоскладова стопа із наголосом на другому складі. Правильна відповідь А.

49. У «Мисливських усмішках» Остап Вишня досягає комізму, навмисне поєднуючи несумісні явища чи ознаки. Таким чином автор створює ситуації — нісенітниці, де, наприклад, кабани січуть собак на бефстроганів або заєць, злякавшись пострілу, вискакує на вершок телеграфного стовпа.

Інші варіанті відповідей неправильні: письменник виділяє п’ять рис українця у творі «Чухраїнці»; розповідає про своє дитинство в гуморесці «Моя автобіографія», з гумором змальовує героя-мисливця в «Мисливських усмішках»; використовує гумор, розповідаючи, як кабани «січуть собак на бефстроганів». Правильна відповідь В.

50. У комедії М. Куліша «Мина Мазайло» слова «дружина» — це краще, як «жінка» або «супруга», бо «жінка» означає «рождающая», «супруга» ж по-вкраїнському — «пара волів» належать дядькові Тарасу, який за своїми поглядами протистоїть шовіністично налаштованим персонажам. Дядько Тарас — це національно свідомий українець, який уболіває за рідну мову, прагне зберегти національний дух, самобутність українського народу. Правильна відповідь Д.

51. Інтимна лірика присвячена вираженню глибоко особистих, сокровенних почуттів поета. Таким є вірш А. Малишка «Пісня про рушник», де проникливо передані почуття до найріднішої людини — матері, відтворена щира сповідь ліричного героя, велич і краса материнської душі. Правильна відповідь В.

52. У романі Л. Костенко «Маруся Чурай» думку «любов любов’ю, а життя життям» висловлює Грицько Бобренко. У цих словах розкривається характер героя — прагматичного чоловіка, який діє практично, розсудливо, здатен поступитися своїми почуттями заради вигоди. Правильна відповідь В.

53. У творі 0. Довженка «Зачарована Десна» змальовано образ матері, яка найбільше любила саджати що-небудь у землю: «Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає саме з землі всяка рослиночка, ото мені радість». Мати Довженка постає невсипущею трудівницею, яка щиро любить землю, все живе в навколишньому світі, для якої праця є сенсом життя. Правильна відповідь В.

54. Слова «Я тебе переслідуватиму все твоє життя. І всі ми переслідуватимемо все життя і проводжатимемо тебе до могили, — тисячі нас, замучених, закатованих... Ти матимеш дітей, але не матимеш радості, — з дитячих очей дивитимемось ми. І ти втікатимеш од них геть... І ніде від нас не втечеш...» належать героєві роману І. Багряного «Тигролови» Григорію Многогрішному. Ці слова звернені до його ката — слідчого Медвина, який був виконавцем беззаконня, що панувало в добу сталінщини. У наведених словах розкрито характер героя — волелюбного, сміливого юнака, що піднявся на боротьбу з антилюдяним режимом. Правильна відповідь В.

55. У наведеному уривку з поезії П. Тичини «Арфами, арфами...» використано такий художній засіб поетичного звукопису, як алітерація, тобто повторення одного і того ж чи близьких за звучанням приголосних. У рядках «Йде весна запашна, квітами-пер- лами закосичена» повторюються зубні приголосні з, с, що створює ефект увиразнення оптимістичного настрою, радості від зустрічі з весною. Правильна відповідь Г.

56. Постійними називають епітети, які вживаються з певним іменником, становлячи з ним сталий вислів. Y, наведених рядках є постійний епітет «сірії вовки» з народної думи «Чи не той-то Хміль». Правильна відповідь Д.

57. Авторами творів є: «Арфами, арфами...» — П. Тичина; «Любіть Україну» — В. Сосюра; «Лебеді материнства» — В. Симоненко; «Балада про соняшник» — І. Драч; «Сто років, як сконала Січ» — В. Стус. Правильна відповідь 2Б; 3А; 4Г; 5В.

58. 1Б; 2Д; 3В; 4Г; 5А.

59. ІД; 2В; 3Б; 4А; 5Г.

60. 1Г; 2А; 3Д; 4В; 5Б.