100 кроків до ЗНО - Українська мова і література - Жовтобрюх В.Ф. 2010

Частина 1. Українська мова
Тема 4. Синтаксис і пунктуація
Крок 31

1. Позначте речення, яке не є складним з різними видами зв’язку:

А Художниця знайшла барви, щоб змалювати поетичний образ землі, яка ще оповита сизим ранковим туманом, яка подекуди вже виграє кольорами веселки (За Д. Степовиком).

Б Обізвалися пташки: десь цьомкала кропив’янка, закувала віщуня-зозуля, в кущі біля самого вікна защебетав соловейко, а там в тумані, мов скрипочка заграла, на різні лади та голоси заспівали сотні тисяч пташок (27. Мирний).

В Щоб підтримати новонародженого бога, люди співали колядки — пісні, величальні Сонцю, Місяцю, всім небесним богам, поздоровляли одне одного, ходили від хати до хати із величезною семикутною зіркою, всередині якої горіла свічка, і це означало, що нове сонце заходить у кожний дім (Л. Іванникова).

Г Сива пелена заслала поле, й ця пелена схожа на м’якенький, розсіяний у повітрі попіл, що тремтить, коливається, перебуваючи в постійному незбагненному русі (Є. Гуцало).

Д Коли ж, нарешті, надійшов час знову вирушати в дорогу, гостинні селяни поцікавилися: чим би могли вони віддячити щедрому співакові? (В. Скуратівський)

2. Позначте складне речення з різними видами зв’язку, у якому неправильно розставлені розділові знаки:

А До цього страшного вечора він мав дуже багато любові: і до вірних дівочих очей, що чаїли в собі знаду і чари, і до сивої мудрості, в надбрів’ї якої сходилося два віки, і до материнства, що біля перст несе не білі вузлики, а наше майбутнє, і до того далекого орача, що під обрієм ішов за плугом, і до тієї жниці, що тримала на руках снопи і літо, і до тих лелек, які вдосвіта будили його або він будив їх (М. Стельмах).

Б Данило любив, як, вигинаючись, б’ючи на сполох, аж до самого неба половіли ниви, і мав радість, коли червень клав сивину на жито, а золотінь — на пшеницю; він любив, коли вдосвіта липень клепав коси, коли серпень цілими днями сіяв у землю зерно і надії, а вересень стишував напівсонну пісню джмеля (М. Стельмах).

В Це все, що було його, — вже не його, і вже не господарем він іде по землі, а сполоханою тінню, яку лякає спів води в корінні і сплеск весла в татарському броді (М. Стельмах).

Г Він любив, як літні вечори бриніли маківками, а осінні — тримали в підволохачених гніздах зорі; він любив пахощі свіжого хліба, і золоту задуму соняшників; довірливий і вразливий він бентежно прислухався до чийогось життя і до плину води, що жебонить і грає в корінні і до всієї хліборобської сторони, що тримається на сивому житі і на добрих спокійних орачах (М. Стельмах).

Д Коли трапилось крушения поїзда під Бахмачем і клітка мандрівного звіринця зламалась, виплигнув він на волю, глянув навкруги і так йому, очевидно, стало погано, так огидли глядачі і укротителі, і все на світі, — очевидно, він махнув на все та й подався на Десну знайти собі хоч трохи відпочинку (О. Довженко).

Відповіді

1. А) Це речення складнопідрядне з кількома підрядними (послідовна підрядність поєднується з однорідною).

2. Г)