100 кроків до ЗНО - Українська мова і література - Жовтобрюх В.Ф. 2010

Тренувальний тест № 3
Відповіді до тренувального тесту № 3

1. Правильно потрібно записати отаман. Правильна відповідь А.

2. Прийменник ужитий у словосполученні «разом з товаришами подався шукати...». Разом з — це складений похідний прийменник. Правильна відповідь Г.

3. Шляхом переходу з однієї частини мови в іншу утворено слово набуте. За морфологічними ознаками це дієприкметник, однак у реченні вживається як іменник, оскільки не має означуваного слова: кинув (кого? що?) набуте. Пор.: набуте майно (дієприкметник). Правильна відповідь Г.

4. Пунктуаційну помилку допущено в реченні четвертому. Дієприкметниковий зворот карбоване зморшками стоїть перед означуваним словом лице, тому між зворотом і означуваним словом не ставиться кома. Правильна відповідь В.

5. Вставна конструкція так кликали цього чоловіка наявна в реченні шостому. Ця конструкція вносить у речення додаткову інформацію. Правильна відповідь Г.

6. Обставина мети, виражена інфінітивом, наявна в реченні восьмому: подався (з якою метою?) шукати. Правильна відповідь Г.

7. Складним безсполучниковим є речення четверте. Воно складається з трьох частин, кожна з яких має свою граматичну основу. У всій його поставі відчувалася владна вдача, глибокі чорні очі світилися розумом, карбована зморшками лице видавало нелегкі роздуми. Зв’язок між частинами речення здійснюється за допомогою інтонації, без сполучників. Правильна відповідь Б.

8. Букви можуть передавати різні звукові значення або не передавати їх взагалі. Так, буква ь не позначає звука, тому в словах нянька, лялька, жменька, сльоза звуків на одну одиницю менше, ніж букв. Одна буква може передавати сполучення двох звуків. Букви я, ю, є передають два звуки на початку слова, після букв, які позначають голосні, після апострофа та м’якого знака, як, наприклад, у словах в’юнець, малюють, віддаю. Але оскільки у словах в’юнець, малюють є буква ь, а в слові віддаю дві букви д позначають один подовжений звук, то кількість звуків і букв у кожному з трьох слів збігається. Подвоєні букви позначають один подовжений звук і в словах підживлення, суцвіття, віддати, обличчя, весілля, розрісся, тому в цих словах звуків на одну одиницю менше, ніж букв. Буквосполучення дж, дз позначають один звук, крім випадків, коли одна буква є кінцевою у префіксі, а друга — початковою в корені, тому в словах джерело, дзеркало, розбуджу звуків на одну одиницю менше, ніж букв. У слові надземний кількість звуків і букв збігається. У слові дзенькіт звуків на дві одиниці менше, ніж букв. У слові підживлення звуків на одну одиницю менше, ніж букв. У слові шістсот відбувається спрощення у групі приголосних, тому звуків на дві одиниці менше, ніж букв. У слові навчишся відбувається уподібнення приголосного, внаслідок чого вимовляється один подовжений звук, тому звуків на дві одиниці менше, ніж букв. Правильна відповідь В.

9. Буква і в коренях слів позначає звук [і], який чергується у спільнокореневих словах з [і] або [о]: начіпляти — начепити, бджілка — бджола, негідний — годитися, щітка — щетина, зачіска — чесати, чіплятися — вчепитися, щільний — ущелина, кілочок — колоти, надвечіря — вечора, очікування — чекати, ущільнений — ущелина, щічка — щока. Буква и в коренях слів позначає звук [и], який не чергується у спільнокореневих словах: щириця, вчинок, хитрість, чималий, ущипливий, загибель. Правильна відповідь Г.

10. З великої літери і в лапках пишуться індивідуальні назви заводів, фабрик, фірм, компаній, організацій, підприємств, наукових, навчальних, санаторних закладів, клубів, літературних і музичних праць, журналів, газет, кінофільмів: пісня «Два кольори» О. Білаша, футбольна команда «Чорноморець», журнал «Народна творчість та етнографія», видавництво «Наукова думка», кінофільм С. Параджанова «Тіні забутих предків», станція метро «Либідська». Правильна відповідь А.

11. При творенні слова або його зміні може виникати збіг приголосних звуків. Для полегшення вимови відбувається спрощення, тобто один із цих звуків втрачається. Спрощення в групі приголосних здебільшого позначається на письмі: корисний, усний, щасливий, швидкісний, радісний, обласний, наїзник, злісний, кількісний, чесний, пісний, якісний, вісник, пізній, захисник, улесливий. Не відбувається спрощення у винятках, до яких належать і слова пестливий, зап’ястний, шістсот, а також у словах іншомовного походження: контрастний. Правильна відповідь Б.

12. Апостроф перед я, ю, є, ї у словах іншомовного походження пишеться після б, п, в, ф, р, а також після г, к, х, ж, ш: В’єтнам, Сирдар’я, Рив’єра, П’ємонт, Амудар’я, Рейк’явік, В’єнтьян, Ам’єн.

В інших випадках для позначення роздільної вимови пишеться м’який знак: Сантьяго, Сьєрра-Леоне, Нью-Йорк, Танганьїка, Кордильєри, Льєж, Болонья. Правильна відповідь Г.

13. У складних словах пишеться е після м’якого неподовженого приголосного, якщо перша частина утворена від іменника м’якої групи: яйцеподібний, а також у словах овочепереробний, овочесховище.

Пишеться є, якщо перша частина складного слова закінчується голосним або подовженим приголосним: насіннєочисний, життєдайний.

Пишеться о, якщо перша частина складного слова утворена від прикметника або закінчується твердим приголосним, зокрема шиплячим: дощомір, тисячолітній, гірничорозвідувальний, грушоподібний, мечоносець, вужоподібний. Правильна відповідь В.

14. Фразеологізмом може бути виражений будь-який член речення. Це може бути присудок: У нього батько дуже суворий та й важкий на руку; обставина способу дії: Він погодився це зробити без зайвих слів; додаток: Нарешті юні артисти виконали свій коронний номер; Розв’язуючи цю задачу, я витримав справжні танталові муки. Фразеологізм може входити до складу підмета: Власникові крамниці дістається левова частка прибутку. Правильна відповідь А.

15. Слід звернути увагу на відмінкові форми родового відмінка множини окремих груп іменників.

Іменники першої відміни в родовому відмінку множини мають нульове закінчення: рожевих пелюсток, двадцять гривень. Кілька іменників жіночого роду мають закінчення -ей: кілька статей, п’ять доповідей. Деякі іменники першої відміни мають закінчення -ів: усіх суддів.

Іменники другої відміни чоловічого в родовому відмінку множини мають закінчення -ів: шість кілограмів, десять апельсинів, усіх автомобілів, нових роялів, десять мандаринів. Іменники другої відміни чоловічого роду, які втрачають у множині суфікси -ин, -їн, мають нульове закінчення: двоє селян (пор.: селянин — селяни), шість громадян (пор.: громадянин — громадяни).

Іменники другої відміни середнього роду в родовому відмінку множини на -е, -я можуть мати закінчення -ів, -їв: багато прислів’їв (прислів’я), а також нульове закінчення, при цьому іменники втрачають подвоєння: ваших облич, вісім місць. Правильна відповідь В.

16. Творення слів за допомогою суфіксів називається суфіксальним способом словотворення. У слові, утвореному суфіксальним способом, можна виділити твірну основу, яка відрізняється від слова саме суфіксом: березовий — береза; кімнатний — кімната; заробіток — заробити; стінний —- стіна; сільський — село; скелястий — скеля. Наявність у слові суфікса не свідчить про те, що це слово утворене саме суфіксальним способом.

Слід ураховувати, що слово може бути утворене префіксально-суфіксальним способом, тобто одночасним приєднанням префікса та суфікса: відновити — новий, округлити — круглий, посилити — сила, усиновити— син. Так само не можна вважати, що слово утворене префіксальним способом, якщо у нього наявний префікс: таке слово може бути утворене від твірної основи з префіксом шляхом додавання суфікса, отже, суфіксальним способом: поселення —поселити; переписування — переписувати; запозичування — запозичувати; облаштування — облаштувати. Слово, що має дві основи, також може бути утворене суфіксальним способом, якщо ці дві основи наявні у твірній основі, до якої додано суфікс: чорноземний чорнозем. Правильна відповідь В.

17. Іменники чоловічого роду, які поєднуються з числівниками два, три, чотири, обидва та складеними числівниками, в яких числівники два, три, чотири стоять останніми, вживаються у формі називного відмінка множини: два з половиною кілограми, сорок два примірники, обидва учні, двадцять три гектари. Іменники після дробових числівників уживаються в родовому відмінку однини: нуль цілих і три десяті відсотка, шість цілих і чотири десяті грама, нуль цілих і дві десяті сантиметра, сім цілих і вісім сотих кіловата, півтора кілометра, десять цілих і чотири десяті міліметра. Правильна відповідь Г.

18. У давальному відмінку множини іменники першої та другої відміни мають закінчення -ам(-ям). Іменники у цьому відмінку відповідають на питання кому? чому?: допомогли людям, допомогли сусідам, подарували сестрам, запропонували лікарям, розказали дітям. У місцевому відмінку множини іменники першої та другої відміни мають закінчення -ах(-ях). Іменники в цьому відмінку відповідають на питання по кому? по чому?: літали по орбітах, розвозили по бригадах, ходили по музеях, плавали по озерах, бігали по грядках, їздили по містах, розклали по полицях, розставили по кімнатах, розмістили по вагонах, читали по складах. Правильна відповідь В.

19. У родовому відмінку однини іменники другої відміни чоловічого роду можуть мати закінчення -а(-я), -у(-ю).

Закінчення -а(-я) мають іменники, що є:

— назвами чітко окреслених обчислюваних предметів: принтера, мольберта;

— назвами різних мір, площі, довжини, ваги: кілометра;

— назвами населених пунктів: Кіровограда;

— науковими термінами: радіуса.

Закінчення -у(-ю) мають іменники, що є:

— назвами матеріалів і речовин: меду, граніту;

— назвами установ, організацій та їх підрозділів: заводу, театру, банку, університету;

— назвами середовища, чітко не окресленого простору: степу, району;

— назвами дій процесів: наступу, перекладу;

— назвами абстрактних понять: конфлікту, стилю;

— назвами спортивних ігор, танців: волейболу;

— назвами держав і територій, а також островів, півостровів, гір: Китаю, Криму.

— складними словами, що не мають суфіксів: живопису.

Правильна відповідь Б.

20. У присвійних прикметниках, утворених від іменників першої відміни, після приголосних пишеться суфікс -ин: неньчин, Галин, Марусин. Суфікс -овит(ий) уживається в прикметниках на означення високого ступеня вияву ознаки: гордовитий, грошовитий. Суфікс -уват(ий) уживається у прикметниках на позначення певного вияву ознаки: солонуватий. У прикметниках суфікс -ичн- пишеться після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р (за правилом «дев’ятки»): історичний, класичний. Суфікс -ічн- після інших приголосних, що не ввійшли до «дев’ятки»: академічний. У присвійних прикметниках, утворених від власних імен, с на письмі зберігається, а к переходить у ч: Парасчин; -шк- переходить у щ: Мелащин, Явдощин. У присвійних прикметниках, утворених від назв істот на -жка, -ппса, -чка, літера на позначення шиплячого зберігається, а к переходить у ч: подружчин, мишчин, лисиччин. Правильна відповідь А.

21. Наказовий спосіб виражає спонукання до дії, дію, яка реально ще не існує і не існувала, але, з погляду мовця, повинна відбутися: Поспішіть на допомогу вашим друзям!

Категорія способу дієслова, представлена також дійсним та умовним способами.

Дійсний спосіб означає реальну дію, таку, яка відбувається, відбувалася чи буде відбуватися: Ти, темна хмаро, не затьмариш нам сонця! Відпочинете з дороги, а потім ми поговоримо. Поплаваєте разом, попірнаєте.

Умовний спосіб означає дію не реальну, а лише бажану або можливу за певних умов. Утворюється за допомогою дієслова у формі минулого часу з часткою би (б): Прослав би килим їм під ноги. Правильна відповідь Б.

22. Активні дієприкметники виражають ознаку особи (предмета) за виконуваною ним дією. Активні дієприкметники теперішнього часу творяться за допомогою суфіксів -уч(ий), -юч(ий), -ач(ий), -яч(ий): сяючий. Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса -л(ий): запізнілий, змерзлий, застарілий, позеленілий, засмаглий, скреслий, задубілий, пожовклий.

Пасивні дієприкметники творяться за допомогою суфіксів -н(ий), -ен(ий), -т(ий): тертий, виплеканий, обговорений, звитий, вишитий, розгорнутий. Правильна відповідь Г.

23. У складносурядних єднальних реченнях передається значення переліку, одночасності чи послідовності дій, а частини поєднуються за допомогою єднальних сполучників й, та, та й, і ... і, ні ... ні, ані ... ані, також, не тільки... а, й: По південних схилах і на падях сніг був туго збитий, і це всіх тішило; Вона прийшла непрохана й неждана, і я її зустріти не зумів; Зморені коні ледве тюпали, кволо переставляючи ноги, та й самі вершники ледве трималися в сідлах.

Складносурядні розділові речення повідомляють про події, що чергуються чи виключають одна одну, і містять розділові сполучники або, чи, або ... або, чи ... чи, то ... то, чи то ... чи то, не то ... не то: Не знайшли чай, чи й ліньки було шукати.

Складносурядні протиставні речення повідомляють про події, що протиставляються чи зіставляються, а частини поєднуються за допомогою протиставних сполучників а, але, та (у значенні але), зате, проте, однак: Традиційної охайності української садиби ми ще не втратили, та ця хатина прямо-таки випромінювала дбайливість господаря чи господарів. Правильна відповідь Г.

24. Означення — це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Означення бувають узгоджені й неузгоджені. Узгоджене означення стоїть у тому ж роді, числі й відмінку, що й означуване слово: Почулися веселі голоси. Неузгодженими є означення, які поєднуються з означуваним словом зв’язком керування чи прилягання: Пливе вінок з любистку й конюшини.

Додаток — це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання будь-якого відмінка, крім називного. Додатки найчастіше виражаються іменниками та займенниками, також у цій позиції можливі слова інших частин мови, зокрема дієслово у формі інфінітива: Учням дозволили вийти.

Обставина — це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, причину дії й відповідає на питання де? коли? як? за якої умови? з якої причини? з якою метою? Обставини виражаються словами різних частин мови. Так, обставина способу дії часто виражається прислівником, обставина місця — відмінковою формою іменника: 3 гори поволі спускався віз. Обставина мети може бути виражена інфінітивом із значенням мети: Дітей повели обідати. Правильна відповідь: А5; Б3; В2; Г4.

25. Визначити відмінок можна за допомогою питання. Так, називний відмінок передбачає питання хто? що?: Ще не вляглись ридання ті кругом; родовий кого? чого?: До цього болю що іще додам?; знахідний кого? що?: На матір схожа, тільки трохи вища. Вона пісні ці залишає нам; кличний відмінок не має питання і вживається в ролі звертання: Я прошу, люди, вислухать мене. Правильна відповідь: А4; Б5; В2; Г3.

26. Тип підрядної частини у складнопідрядному реченні визначається за характером залежності підрядної частини від головної, питанням, яке можна поставити до підрядної частини, а також засобом зв’язку.

У складнопідрядному реченні з підрядним означальним підрядна частина залежить від іменника або займенника, наявного в головній частині. Таке підрядне відповідає на питання який? яка? яке? які? і приєднується до головної частини за допомогою сполучних слів який, котрий, що, коли, де, куди, звідки: Нехай тебе розсудить Праурима, богиня світла, що в лісах Литви вогонь пильнує вічний, невгасимий.

У складнопідрядному реченні з підрядним з’ясувальним підрядна частина залежить найчастіше від дієслова або іменника зі значенням мислення, мовлення, волевиявлення, почуттів. Таке підрядне відповідає на питання що? хто? кого? чого? тощо і приєднується до головної частини за допомогою сполучників що, щоб, наче, ніби, чи, як або сполучних слів що, хто, який, котрий, коли, де, куди, звідки: Іди і накажи, щоб зараз одвели його у в’язницю.

У складнопідрядному реченні з підрядним умови підрядна частина залежить від головної частини в цілому. Таке підрядне відповідає на питання за якої умови? і приєднується до головної частини за допомогою сполучників якщо, коли, коли б, якби, аби: Негайно із тюрми Івана Свічку відпустить, якщо на доказ нашого наказу тобі горящу свічку принесуть.

У складнопідрядному реченні з підрядним причини підрядна частина залежить від головної частини в цілому. Таке підрядне відповідає на питання з якої причини? і приєднується до головної частини за допомогою сполучників тому що, бо, оскільки, через те що: Хоч як співай, а потемки сиди, бо світло заборонено світить.

У складнопідрядному реченні з підрядним мети підрядна частина залежить від головної частини в цілому. Таке підрядне відповідає на питання навіщо? з якою метою? і приєднується до головної частини за допомогою сполучників щоб, аби, для того щоб: Де взять часу, щоб тисячу чобіт до Покрови пошити воєводі!

Правильна відповідь: А3; Б5; В1; Г2.

27. Так само, як і слова, фразеологізми, можуть бути синонімами, тобто передавати близькі значення.

Ні за холодну воду — ганяти собак.

Теревені правити — переливати з пустого в порожнє.

Стерти в порох — не залишити каменя на камені.

Глек розбити — чорна кішка пробігла.

Правильна відповідь: А3; В4; Г2; Д1.

28. Антоніми — це слова протилежні за значенням. Потрібно звернути увагу на те, що в багатозначному слові кожне зі значень може мати свої як синонімічні, так і антонімічні зв’язки: свіжий хліб — черствий; свіжа газета — стара; свіжа сорочка — брудна; свіжа капуста — квашена.

Правильна відповідь: А2, Б1, В3, Г4.

29. Правильна відповідь В, рядки 1-4.

30. Правильна відповідь Г, рядки 52-59.

31. Правильна відповідь Б, рядки 45-47.

32. Правильна відповідь В, рядки 15—25.

33. Правильна відповідь Г, рядки 37-44.

34. Правильна відповідь Б, рядки 29-36.

35. Синоніми — це слова, близькі за значенням, але різні за звучанням і написанням. Синонімами є слова зміни, трансформації, перетворення (рядки 1-4). В інших реченнях синонімів немає. Правильна відповідь А.

36. Алегорія — це відтворення людських рис і характерів, явищ дійсності в образах тварин, рослин, предметів. Такий прийом використано в реченні Г, де ліс — це світ, дійсність, а дерева — окремі складники світу. Правильна відповідь Г.

37. Кульмінація — це частина сюжету твору, де розвиток дії набуває найвищого напруження, піднесення. Кульмінацією п’єси «Наталка Полтавка» є відмова Наталки стати дружиною Возного. Саме ця сцена є найвищою точкою конфлікту, адже героїня, подавши рушники Возному, уже вважається засватаною і, за звичаєм, не може змінити ситуацію. Рішучий і сміливий крок Наталки є порушенням усталених канонів, тому конфлікт досягає апогею і потребує якогось вирішення, розв’язки. Правильна відповідь А.

38. Поема Т. Шевченка «Катерина» розпочинається застереженням поета, зверненим до дівчат:

Кохайтеся, чорнобриві.

Та не з москалями.

Бо москалі — чужі люде.

Роблять лихо з вами.

Ці рядки виконують роль своєрідного прологу, який вводить читача в тему твору, накреслюючи його зміст. Поет передрікає долю своєї героїні, водночас узагальнюючи наслідки сліпої довіри молодих дівчат до розбещених і підступних москалів-паничів: Москаль любить жартуючи.

Жартуючи кине;

Піде в свою московщину,

А дівчина гине...

У пролозі поет висловлює своє ставлення до зведених дівчат — щире співчуття: Серце в’яне, співаючи,

Коли знає, за що...

39. Поема Т, Шевченка «Кавказ» спрямована на викриття загарбницької політики російського самодержавства на прилеглих до Росії землях Північного Кавказу. Провідна ідея поеми — це заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату:

Борітеся — поборете,

Вам бог помагає!

За все правда, за вас слава І воля святая!

Показ загарбницької політики російського самодержавства на Кавказі та зображення тяжкої долі поневолених Росією народів Кавказу — це не ідея, а теми твору. Монолог російського колонізатора і саркастичне глузування з російського царя — це окремі епізоди поеми. Правильна відповідь В.

40. «Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва... приклонились під одну булаву!» прагнув у романі П. Куліша «Чорна рада» один із претендентів на гетьманство — Яким Сомко. Цей герой є реальним історичним персонажем. У романі він змальований як продовжувач справи Б. Хмельницького. Сомко мріє про об’єднання України та створення міцної державної влади під керівництвом сильної гетьманської руки. Правильна відповідь Б.

41. На шлях остаточного морального падіння і сліпої помсти Чіпка стає після виведення його з повітової земської управи, куди він був обраний селянами всупереч волі дворян та чиновників. Однак дворяни все зробили, щоб «очистити» свої ряди від «мужика», і Чіпку за наказом губернатора було виведено з управи «по неблагонадёжности». Ця несправедливість стала останнього краплею, яка штовхнула правдошукача на шлях сліпої помсти.

Чіпка втрачає віру в добро та справедливість і починає мстити всім без розбору. Він не тільки грабує, а й чинить кривавий злочин — вбиває ні в чому не винних людей. Грабунки, вбивства зводять нанівець його протест. З правдошукача він перетворюється на звичайного кримінального злочинця, стає «пропащою силою». Правильна відповідь А.

42. Твір М. Коцюбинського «Intermezzo» присвячений Кононівським полям. Про це свідчить присвята, що передує новелі: «Присвячую Кононівським полям». Твір має автобіографічну основу — відпочинок у садибі відомого українського громадського діяча Євгена Чикаленка в селі Кононівка поблизу м. Яготина Київської області. Перебування в Кононівці збагатило письменника різноманітними враженнями від зустрічі з природою, що відобразилося в новелі «Intermezzo», написаній у 1908 році.

43. У кінці твору герой повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» зривається у прірву. До передчасної смерті призводить героя непереборений смуток за коханою. Іван протягом довгого часу не може повірити у смерть Марічки. Навіть одруження й ґаздування не приносять йому розради. Скрізь у горах, на полонині йому ввижається кохана дівчина. Збуджений уявою, він блукає лісом, забуває про обережність і зривається у провалля:

— Я тут! — крикнув Іван і почув раптом, що його тягне безодня. Схопила на шию, перегнула назад. Хапав руками повітря, ловив ногою камінь, одірваний нею, і чув, що летить вниз, сповнений холодком та дивною пусткою в тілі. Правильна відповідь Д.

44. Олена з повісті О. Кобилянської «Людина» виходить заміж тому, що вона хоче врятувати свою сім’ю від зубожіння. Родина Ляуфлерів через бідність мала виїхати на село, де в злиднях прожила 5 років. Епамінондас увесь час пиячив, чоловік Ірини помер, і вона змушена була повернутись додому. Наймолодша сестра Геня жила в родині старшої сестри. Увесь тягар господарства ліг на плечі Олени. Вона зрозуміла, що тільки одруження з Фельком, якого дівчина не любила, дасть змогу вирватися з нужди. Сестра Ірина, розуміючи, що Олена приносить себе в жертву, хотіла завадити цьому наміру, однак Олена наполягла на своєму:

«Зразу вона старалась цілий план тайком розбити; пізніше говорила прямо з Оленою. Та однак просила її коротко й дуже рішуче, щоб їй не перешкоджала.

— Я не маю вже нічого до страчення, — говорила нервовим голосом, — а вам всім треба пристановища...

— Я не можу прийняти твоєї жертви, — відповіла Ірина у глухій розпуці і плакала.

— Се не для тебе, серденько, а так, задля родичів... — потішала її Олена».

Незважаючи на вимушене заміжжя, Олена залишається внутрішньо вільною і доводить, що вона — людина.

Правильна відповідь Б.

45. Розмір вірша І. Франка «Каменярі» — шестистопний ямб. Ямб (грецьк. — назва музичного інструмента) — двоскладова стопа з наголосом на другому складі:

Я бачив дивний сон. Немов переді мною

Незмірна та пуста, і дика площина,

І я, прикований ланцем залізним стою

Під височенною гранітною скалою,

А далі тисячі таких самих, як я.

Рядок містить шість стоп, з-поміж яких вирізняємо ямб і пірихій (від гр. — військовий танок) — допоміжна двоскладова стопа, у якій обидва склади ненаголошені.

Правильна відповідь А.

46. У фрагменті з твору «Моя автобіографія», де йдеться про стосунки Остапа Вишні з неокласиками автор використовує іронію. Іронія (від гр. — удавання, трохи приховане глузування) — це вид комічного, побудований на контрасті видимого та прихованого змісту висловлення, що створює ефект насмішки. У висловленні «...наші з М. Зеровим стежки розійшлися. Він на Рим, я на Шенгерієвку» міститься прихований зміст: естетичною платформою неокласиків, виразником якої був поет М. Зеров, була орієнтація на античну культуру. Остап Вишня усвідомлював себе частиною свого народу і звертався до актуальних тем сучасного життя. У наведеному висловлюванні письменника Рим виступає уособленням античності, а Шенгерієвка — українського села, національної проблематики. Шенгерієвка як символ української глибинки виглядає знижено порівняно з Римом, але це зовнішній, видимий шар змісту. Під ним прихована думка про справжнє завдання художника — бути зі своїм народом, перейматися його проблемами, писати про нього і для нього. Правильна відповідь Б.

47. У кіноповісті О. Довженка «Україна в огні» зображено долю родини, члени якої мають прізвище Запорожець. Це батько роду Лаврін Запорожець, мати Тетяна Запорожчиха, їхні сини Роман, який командує партизанським загоном, та Іван, командир артилерійської батареї. Усі з роду Запорожців — справжні патріоти, які самовіддано борються за свободу й незалежність своєї Батьківщини. Правильна відповідь Г.

48. У романі В. Барки «Жовтий князь» зображено, як Андрійко намагається врятувати квіти в заростях бур’яну. Одного дня хлопчик шукав на полі щось їстівне і побачив квіти, заглушені бур’яном. З останніх сил він кинувся рвати бур’ян, щоб звільнити квіти і відкрити їм сонце. Душа голодного хлопчика не залишається байдужою до краси, і з нього починається її відродження. У свідомість, зосереджену лише на їжі, повертається цілий світ: «Все частіше відчував хлопець, що в світі не сам. Почав пильно приглядатися до кожного існування...» Так розкривається головна думка твору: віра в незнищенність сил добра, безсмертя душі та неминучість її відродження. Інші варіанти відповідей неправильні: центральним персонажем, навколо якого будується сюжет, є селянин Мирон Катраник; не всі члени родини Катраників гинуть від голоду — залишається живим син Андрійко; секретар райкому чинить самогубство, бо не може стати виконавцем «смертного присуду для трудового селянства»; Мирон Катраник, попри умовляння та погрози, не віддає представникові влади дорогоцінної церковної чаші. Правильна відповідь Д.

49. У сатиричній комедії І. Карпенка-Карого «Хазяїн» зображено, як дружина багатія Пузиря пропонує гроші його помічникові Феногонові, щоб той умовив свого господаря одягнути новий халат. Ця побутова подробиця з життя землевласника Пузиря свідчить про його надмірну скнарість, відсутність культури, грубість і деспотизм. Інші варіанти відповідей неправильні: інтрига п’єси пов’язана не зі спробою головного героя купити фальшиві гроші (як це ми бачимо в п’єсі «Сто тисяч»), а з черговою аферою: переховування дванадцяти тисяч овець такого ж шахрая, як і Пузир, — злісного банкрута Михайлова; дія п’єси в основному відбувається не в економіях, а в маєтку господаря: його робочому кабінеті, подвір’ї, в саду перед будинком Пузиря; інтелігентні й освічені герої п’єси дочка хазяїна Соня та вчитель Золотницький не висловлюють протесту проти жорстокої експлуатації робітників; мільйонер із мужиків Пузир не заводить у своєму домі дворянських порядків і віддає перевагу звичному способу життя. Правильна відповідь Д.

50. У романі Л. Костенко «Маруся Чурай» центральним із дев’яти розділів є «Сповідь», де у спогадах героїні змальовано епізоди історії України та її особисті переживання. Перед стратою Маруся проводить три ночі в темниці. Вона чує, як проводжають у похід Полтавський полк, і перед її очима розгортаються картини дитинства, вона згадує батька і розповіді про його героїчну смерть. Ці спогади переплітаються з роздумами героїні про реальні історичні події, зокрема, про битви під Кумейками та Берестечком. Інші варіанти відповідей неправильні: у романі зображено життя героїні протягом кількох місяців; Марусю і Грицька Бобренка не можна назвати близькими за своїм світоглядом людьми; полтавський суд виносить смертний вирок Марусі Чурай, а від страти її рятує спеціальний універсал гетьмана Богдана Хмельницького; легенду про славнозвісну піснярку не вперше відтворено в українській літературі, цей сюжет лежить в основі драми М. Старицького «Ой не ходи, Грицю...», віршованої драми В. Самійленка «Чураївна», повісті О. Кобилянської «У неділю рано зілля копала». Правильна відповідь Г.

51. У поемі Т. Шевченка «Гайдамаки» сироті Яремі дають прізвище Галайда. Це прізвище підкреслює соціальний стан героя, адже галайда — це бездомний бурлака. Правильна відповідь Б.

52. Автор «Слова про похід Ігорів» засуджує князя Ігоря за прагнення до сепаратизму, за князівські міжусобиці та чвари, які призводять до спустошення Русі та загибелі людей. Високопатріотичний твір давноруської літератури виражає ідею єдності народу, актуальної в часи навали половецьких орд. Правильна відповідь В.

53. Проблема викриття чиновників-хабарників піднята у вірші «Всякому місту звичай і права» Г. Сковороди, в поемі «Сон» Т. Шевченка. Г. Сковорода засуджує у своєму вірші різні пороки сучасного йому суспільного ладу, зокрема, корисливість і хабарництво: «....всякому рот дере ложка суха», — саркастично натякає поет. Цю традицію продовжує Т. Шевченко в поемі «Сон», де він пише про «братію», яка «сипнула у сенат писати та підписувати — та драти і з батька, і брата». Шевченко сатирично зображає «землячка з циновими ґудзиками», який пропонує заплатити йому за те, що він проведе поета до царського палацу. Чиновники-хабарники в зображенні Т. Шевченка доповнюють образи експлуататорів, які паразитують на праці простого народу. Правильна відповідь Д.

54. Т. Шевченку присвячено повість «Інститутка» Марка Вовчка. Письменниця познайомилася з Т. Шевченком у 1858 р. їх єднала спільність політичних переконань, любов до народу та України. Марко Вовчок вважала Т. Шевченка своїм ідейним і літературним батьком, прислухалася до його порад. Присвята повісті Кобзареві — свідчення глибокої пошани до поета, визнання величі його творчості. Правильна відповідь Б.

55. До жанру драми-феєрії належить твір Лесі Українки «Лісова пісня». Феєрія — це вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті. Саме такий сюжет лежить в основі драми «Лісова пісня», де органічно переплетені життя двох світів — природи й людини. Героями твору, крім людей, є істоти з лісового царства — Мавка, Лісовик, Той, що в скалі сидить, Водяник, Русалка Польова та інші. Лісові істоти олюднені, вони живуть і розмовляють як люди. Правильна відповідь Г.

56. В основі наведеного твердження з вірша Є. Маланюка лежить парадокс, тобто судження, яке різко розходиться із загальноприйнятим і суперечить, на перший погляд, здоровому глузду. У наведених рядках, як це може здатися, автор заперечує те, що Т. Шевченко — це поет і трибун. Однак це заперечення є підґрунтям для висловлення основної думки: значення творчості Т. Шевченка незрівнянно більше, адже він пробуджував самосвідомість народних мас, кликав до боротьби за волю, утверджував засади самобутньої національної культури. Правильна відповідь В.

57. 1Б; 2В; 3Д; 4А.

58. 1Б; 2Г; 3Д; 4А.

59. ЇВ; 2Г; 3Б; 4А. Ямб (грецьк. — назва музичного інструмента) — двоскладова стопа із наголосом на другому складі:

Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак.

Хорей (гр. — танцювальний) — двоскладова стопа з наголосом на першому складі:'•

Голос духа чути скрізь:

По курних хатах мужицьких...

Дактиль (гр. — палець, міра довжини) — трискладова стопа з наголошеним першим складом:

Байдуже смерті, мужик то чи цар, —

Все пожере, як солому пожар...

Амфібрахій (грецьк. — з обох боків короткий) — трискладова стопа з наголосом на другому (середньому) складі:

Така її доля... О боже мій милий!

За що ж ти караєш її молоду?

60. Василь Кравчина — герой кіноповісті О. Довженка «Україна в огні»; Наталка Сірко — роману І. Багряного «Тигролови»; Дарія Катранник — роману В. Барки «Жовтий князь», Іван Іскра — роману у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай». Правильна відповідь 1Г; 2А; 3Б; 4В.