УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Просте ускладнене речення

Однорідні члени речення

Однорідними називаються такі члени речення, які з’єднуються між собою сурядним зв’язком. Вони відносяться до одного й того самого члена речення, відповідають на одне й те саме питання, виступають одним членом речення.

Однорідні члени речення з’єднуються один з одним:

1) Сурядними сполучниками (сполучниковий зв’язок) та інтонацією:

Краю мій, люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний);

2) Тільки інтонацією (безсполучниковий зв’язок): Річка синіє, зітхає, сміється (М. Рильський);

3) Обома цими способами (змішаний — сполучниковий і безсполучниковий зв’язок):

Розпарена теплінь віє соняшником, коноплею і яблуками (М. Стельмах).

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення. Однорідні члени речення зазвичай виражаються однаковими частинами мови і однаковими формами. Проте в ролі однорідних членів можуть виступати різні частини мови: А душа нашої людини проста, без хитрощів (О. Корнійчук).

Однорідні члени речення можуть бути поширеними: Хмари пливли за вершини Казбека і затьмарювали місяць (В. Собко).

У реченні може бути не один ряд однорідних членів, а два і більше: Дзвінко й безтурботно перекликалися, співали, щебетали пташки (О. Войченко).

Вимовляються однорідні члени речення з перелічувальною інтонацією однаковим тоном.

Якщо два однорідні члени протиставляються, то на першому інтонація підвищується, а на другому — знижується: Христина повернулась додому стомлена, але щаслива (Ю. Збанацький).





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.