Стилістика української мови

Стилістика службових слів


Кількісно невелику групу слів (їх у мові всього кілька сотень) становлять слова, які прийнято називати не повнозначними, службовими. Цим означенням аж ніяк не применшується їх важливість у мовній системі, у мовленні будь-кого. Якщо з речення, а ще більше — із кілька реченнєвого відрізка мовлення вилучити службові слова, то його значення суттєво зміниться, зневиразниться або й повністю зруйнується.

Службові слова (прийменники, сполучники, частки) виконують важливу комунікативно-стилістичну функцію. Вони беруть участь у формуванні більшості не однослівних речень, надають їм усталеної нормативності, певної значеннєвості і стилістичного забарвлення.

Кожне службове (не повнозначне) слово своєрідно доповнює те, що виражається в реченнях повнозначними словами, слугує засобом вираження різних семантико-синтаксичних відношень між повнозначними словами в реченні і між реченнями. Службові слова суттєво впливають на стилістичне спрямування кожної мовленнєвої конструкції. Без них, як правило, не утворюється жодне розгорнуте висловлювання. Службове слово завжди або об'єднує повнозначні слова в реченні у певну змістову й синтаксичну цілісність, уточнює передаваний реченням зміст, або підсилює чи обмежує значення певних елементів речення.

Статистичний аналіз різностильових текстів засвідчує численне використання в них службових слів, які належать до найуживаніших у мові; ними вагомо доповнюється те, що виражається семантикою, граматичними ознаками і стилістичною функцією повнозначних слів.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.