Сучасна українська мова: Морфологія - Пискач Ольга 2022

Займенник
§2. Семантичні групи займенників

В основу поділу займенників за значенням покладено семантичний принцип, проте назви груп відповідають суті розрізнюваних типів займенників, як вважає І.І.Матвіяс, тільки відносно1. Більшість мовознавців виокремлює такі семантичні розряди займенників:

ОСОБОВІ (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони). Особові займенники не замінюють іменників, а називають осіб: займенники я, ми вказують на особу мовця, ти, ви — на особу співбесідника, або адресата мовлення. Ці займенники протиставляються як форми однини і множини, проте мають такі значення: ми — це я і ще хтось, у публіцистичному і науковому стилях ми — це авторське «я», вжите як засіб зближення автора з читачем; займенник ви вказує на багатьох осіб, до кого звернена мова, а також на шанобливе ставлення. Займенники він, вона, воно, вони вказують на особи, які не беруть участі в розмові, а також на предмети чи поняття, згадувані в розмові. Тому їх ще називають предметно-особовими.

ЗВОРОТНИЙ (себе) вказує на відношення виконавця (суб’єкта) дії до самого себе і не має форми називного відмінка, а також категорії роду та числа.

ПРИСВІЙНІ (мій, твій, наш, ваш, його, її, їх (їхній) вказують на належність предмета особі. За значенням і граматичними ознаками вони близькі до прикметників.

ПИТАЛЬНІ (хто? що? який? чий? котрий? скільки?) вживаються для оформлення запитання про осіб (хто) або предмети (що), про ознаки, якості чи приналежність предмета (який, чий), про кількість або порядок предметів при лічбі (скільки, котрий).

ВІДНОСНІ (хто, що, який, чий, котрий, скільки) в структурі складнопідрядного речення пов’язують підрядне речення з головним як сполучні слова. Відносні займенники хто, що, який, котрий можуть вказувати на невизначену особу, предмет або якість. Наприклад: От якби нам хто кого представив! Займенник який використовується в усіх стилях мови, коли треба вказати на якісний характер ознаки, а котрий вживається тоді, коли треба підкреслити вибір осіб, предметів, ознак із ряду однорідних. Наприклад: Природно, яка позиція — такі й результати; Полювання з крякухою дуже добутливе, спокійне полювання, особливо для мисливців, котрі вже в літах (Остап Вишня).

ВКАЗІВНІ (цей (оцей), той (отой), такий, стільки) вказують на предмети, ознаки предметів, їх кількість. Займенник такий вказує на узагальнену ознаку, а також виконує підсилювально-видільну функцію, виступаючи засобом увиразнення іншої конкретної ознаки. Наприклад: Лан. Довгий такий та широкий дуже, що оком зіздріти не можна (В.Стефаник).

ОЗНАЧАЛЬНІ (сам, самий, увесь, усякий, кожний, кожен, інший) узагальнено вказують на ознаки предметів. Займенник сам уживається на означення того, що особа чи предмет виконує дію сама, без сторонньої допомоги: «Тільки пам’ятайте, що сама собою газета не з’явиться» (газ.). Займенник самий (з наголосом на першому складі) має значення крайньої часової чи просторової межі іменника, при якому він ужитий: «Дорога йшла з гори та на гору, з гори та на гору, над самою Россю (І.Нечуй-Левицький). Крім того, цей займенник може вживатися у ролі підсилювальної частки при словах на означення часу, причини: Саме тому так вийшло. То був саме він, я твердо переконана. Займенники кожний (кожен) і всякий синонімічні між собою, оскільки означають окреме в певному кількісному ряді: Кожна птиця знайде свого Гриця (нар.тв.). Крім того, займенник кожний (кожен) має значення «всі по одному», «будь-який із подібних собі»: Кожен коваль свого щастя. Займенник усякий меншою мірою, ніж займенник кожний, виражає значення розділовості: «У всякого своя доля і свій шлях широкий» (Т.Шевченко).

ЗАПЕРЕЧНІ (ніхто, ніщо, ніякий, нікотрий, нічий, жодний (жоден) указують на відсутність предметів, ознак, кількостей. Вони виступають другим запереченням у реченні з присудком, ужитим з заперечною часткою не, наприклад: Ніщо не віщувало дощу (С.Скляренко). Займенник жодний (жоден) уживається в двох значеннях: 1) «ні один», наприклад: Хлопець жодного разу не помилився; 2) «ніякий»: І не було у нас жодних проблем.

НЕОЗНАЧЕНІ (дехто, дещо, деякий, хтось, щось, хто-небудь, що-небудь, абихто, будь-хто, чийсь, абиякий та ін.) вказують на невизначеність особи, предмета, якості чи кількісного вияву.


1 Сучасна українська літературна мова. Морфологія / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1969. - С. 266.