Сучасна українська мова: Морфологія - Пискач Ольга 2022
Прикметник
§6. Відмінювання прикметників
За характером кінцевих приголосних основи прикметники розподіляються між твердою і м’якою групами. Окремо виділяють прикметники, що закінчуються на -лиций (дехто відносить їх до мішаної групи). Прикметники м’якої групи об’єднують незначну кількість одиниць з м’яким кінцевим приголосним основи, прикметники з основою на (-шн)ій, (-жн)ій, які в основному виражають ознаки з загальним значенням місця і часу: задній, передній, давній, осінній, колишній, обідній, новітній, літній та ін. Крім того, сюди належать прикметники типу матірній, дочірній, синовній, мужній (від муж), подружній, що утворені від назв істот, а також такі прикметники: художній, освітній, могутній, присутній, достатній, порожній, справжній, самотній, довгошиїй, довговіїй1. Прикметники твердої групи мають основу на твердий приголосний: легкий, німий, веселий, круглий. Прикметники на -лиций при відмінюванні приймають закінчення і твердої, і м’якої груп (круглолиций, блідолиций).
У суфіксі присвійного прикметника -ів (-їв) при словозміні відбувається чергування. Якщо прикметник утворений від іменника твердої групи, суфіксальний звук [і] (закритого складу) чергується з [о] (у відкритому складі): батько — батьків — батькового; якщо ж прикметник утворений від іменника м’якої чи мішаної групи, [і] чергується з [е] (графічно ї з є): Пономарів — Пономарева, Василів — Василева. Хоча допускаються і форми Пономаріва і Василіва.
У мові існує ряд прізвищ і географічних назв, що звучать і пишуться однаково: місто Мічурін — прізвище Мічурін. У них різні закінчення в орудному відмінку: -ом у географічних назвах, -им — у прізвищах. Наприклад: був знайомий з Мічуріним, але містом Мічуріном. Закінчення -ом зберігається у прізвищах неслов’янського походження: Чапліном, Дарвіном.
1 Вихованець І. Р. Граматика української мови. / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко. — К. : Рад. шк., 1982. — С. 88.