Сучасна українська мова: Морфологія - Пискач Ольга 2022

Прикметник
§4. Форми ступенів порівняння якісних прикметників

Ступінь порівняння — це здатність вияву ознаки в різних кількісних вимірах. Він завжди визначається «кількістю» переважальної ознаки. На відміну від словозмінних прикметникових форм роду, числа й відмінка, що мають залежний синтаксичний характер, ступені порівняння мають іншу лінгвістичну мотивацію. Вони творяться з потреби вираження міри ознаки. «Причому не безвідносної, а такої, що виникає в результаті зіставлення, порівняння кількох предметів, явищ або дій»1. На думку А.П.Грищенка та деяких інших мовознавців, існує вихідна форма, інакше — звичайний (позитивний) ступінь, від якого утворюються вищий (компаратив) та найвищий (суперлатив) ступені. Більшість мовознавців виділяють усього два ступені порівняння — вищий і найвищий. Звичайний (нульовий) ступінь прикметників передає ознаку як таку, свідчить про її наявність у предметі, але не вказує на її кількість чи міру: зелена трава, блакитне небо. Виділяють просту, складну і складену форму ступенів порівняння.

Проста форма вищого ступеня (синтетична) твориться додаванням до основи якісного прикметника суфіксів -ш- (-ч-), -іш-. У зв’язку з використанням суфікса -ш- виникає низка морфонологічних змін, які виявляються у спрощенні прикметникової твірної основи й асимілятивно-дисимілятивному чергуванні приголосних, а саме: а) суфікси -ок-, -ек-, -к-, як правило, випадають при творенні вищого ступеня: глибокий — глибший ; б) кінцеві приголосні основи [г], [ж], [з] у сполученні з суфіксом -ш- перетворюються на звукосполучення [жч]: дорогий — дорог-ш-ий — дорожчий; низький — низь-ш-ий — нижчий; в) поєднання кінцевого [с] з суфіксом дає звукосполучення [шч] (орфографічно щ): високий — висший — вишший — вишчий (вищий). Деякі прикметники мають паралельні форми вищого ступеня на -ш- та -іш-: багатий — багатший — багатіший; старий — старший — старіший; товстий — товщий — товстіший та ін. Крім того, проста форма вищого ступеня може творитися суплетивним способом: добрий — кращий (ліпший), поганий — гірший та ін.

Вживання форм вищого ступеня у сталих словосполученнях, які виражають цілісну назву і фактично збігаються у функціональному плані з одиничними лексемами, призводить до втрати ними первісного значення вищої міри ознаки. Наприклад: старший викладач, нижчий тип тварин, вища школа та ін.

Складена (аналітична) форма вищого ступеня твориться поєднанням слів більш, менш із вихідною прикметниковою формою: більш гарний, менш сильний.

Найвищий ступінь порівняння має просту, складну і складену форми2.

Проста форма найвищого ступеня твориться додаванням префікса най- до прикметника у формі вищого ступеня: дорожчийнайдорожчий, кращий — найкращий. Складна форма найвищого ступеня твориться ускладненням простої форми префіксами (за походженням частками) якнай-, щонай-: найкращий — щонайкращий, найліпший — щонайліпший. Складена форма найвищого ступеня твориться поєднанням вихідної прикметникової форми із словами найбільш, найменш: вагомий — найбільш вагомий, активний — наменш активний. Крім того, найвищий ступінь прикметника, що передає властивості живих істот, утворюється за допомогою прикметника вищого ступеня у поєднанні його з словосполученням за (від) + усіх, наприклад: щедріший за всіх, веселіший від усіх 3

Як відомо, ступені порівняння здатні творити лише якісні прикметники. Проте у їх складі є одиниці, які цієї здатності не виявляють. Сюди належать:

1. Прикметники, що виражають абсолютні, не порівнювані щодо міри вияву ознаки: сліпий, кривий, лисий, німий, босий, голий, хворий, мертвий, живий, порожній, готовий, сивий, русий.

2. Прикметники із суфіксами безвідносної міри якості: білявий, чорнявий, премудрий, худющий, ріднесенький, завеликий, надзвичайний, величезний, придуркуватий.

3. Складні прикметники: темно-червоний, червоно-чорний.

4. Прикметники, що означають масть тварин: чалий, гнідий, буланий.

5. Прикметники — назви кольорів, що перейшли з розряду відносних: оранжевий, вишневий, абрикосовий, бузковий, баклажановий та ін.

6. Прикметники з префіксами без-, пре-, над-, за-, архі-, супер-, ультра-, екстра-: архіскладний, безмежний, ультрафіолетовий, екстрачорний, надлегкий.


1 Грищенко А. П. Прикметник в українській мові. / А. П. Грищенко — К., 1978. — 207 с. ; Сучасна українська літературна мова. Морфологія / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1969. — С. 136.

2 Сучасна українська мова : підручник для студ. вузів / за ред. О. Д. Пономарева. — К. : Либідь, 1997. — С. 137.

3 Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. — [2-ге вид., перероб. і допов.] — К. : Вища шк., 1997. — С. 137.