Граматика української мови - О. К. Безпояско 1993

ЧИСЛІВНИК

3. МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧИСЛІВНИКІВ

Числівник-морфологічно своєрідний клас слів, тому що він нейтралізував успадковані від іменників і прикметників граматичні категорії роду та числа і лишився виразником лише однієї граматичної,..категорії — категорії відмінка. Зберігши відмінювання, числівник не втратив зв'язку з іменами і не перетворився тим самим на прислівник. Проте відмінок числівника має свою специфіку у порівнянні з категорією відмінка іменника та прикметника. Це виявляється насамперед у досить розгалуженій системі — словозміни, що зумовлено генетичними зв'язками числівників з різними групами слів. В українській мові втратив відмінювання лише числівник півтора — півтори. Двовідмінкову систему відмінювання мають числівники дев'яносто, сто, сорок. Решта відмінкових парадигм числівників належить до три - та чотиривідмінковнх, пор.: п'ять, п'яти, п'ятьма; чотири, чотирьох, чотирьом, чотирма.

За характером засобів вираження відмінкових форм у словозмінній системі іще слівників виділяється - дев'ять типів відмінкових парадигм, а саме: 1) відмінювання числівника один (одна, одно(-е), одні): 2) відмінювання числівників два, три, чотири; 3) відмінювання числівників від п'яти до десяти й усіх числівників на -диять і -десят; 4) відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто; 5) відмінювання числівників двісті — чотириста, та числівників на - сот; 6) відмінювання числівників тисяча мільйон, міяьярд; 7) відмінювання збірних числівників; 8) відмінювання дробових числівників; 9) відмінювання неозначено-кількісних числівників.

Парадигма числівника один (одна, одно(-в), одні) включає такі відмінкові форми:

Числівник один (одна, одно(-е), одні) відмінюється як займенник той (та, те, ті). Родовий та орудний відмінки однини жіночого роду числівника один мають паралельні форми однієї — одної, однією — одною, що виникли під впливом займенникових форм тієї — тої, тією — тою.

Відмінкова парадигма числівників два, три, чотири охоплює такі форми:

Однина

Числівник два у називному і знахідному відмінках розрізняється за родами (два — форма чол.-середи, роду, дві — форма жін. роду), у непрямих відмінках розрізнення за родами немає. В орудному відмінку числівники два, три мають закінчення -ома, числівник чотири - ма.

Форма знахідного відмінка числівників два, три, чотири залежить від значення іменників, з якими вони вживаються: при назвах неживих предметів форма знахідного відмінка однакова з формою називного, при назвах живих істот вона збігається з формою родового відмінка.

Числівники від п'яти до десяти та числівники на -дцять і -десят мають таку відмінкову парадигму:

Ця відмінкова парадигма об'єднує найбільшу кількість числівників. Характерною її ознакою є наявність двох підсистем форм — первинних форм родового, давального та місцевого відмінків на -и та вторинних, що розвинулися під впливом числівників два, три, чотири, форм на -ох, -ом. В орудному відмінку вживаються лише вторинні форми з двома різновидами закінчень — -ма і -ома.

Парадигма числівників сорок, дев'яносто, сто найбільш однотипна, тому що вона включає лише дві відмінних за закінченнями форми: одну — для називного — знахідного відмінка, другу — для непрямих відмінків — родового, давального, орудного та місцевого.

Парадигма числівників двісті — чотириста та числівників на - сот реалізується в таких формах:

У числівників цієї парадигми відмінюються обидві складові частини, причому перша частина числівників від п'ятисот до дев'ятисот може вживатися в обох відмінкових формах — формах на -и та -ох, -ом.

Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як відповідні іменники, зокрема тисяча — як іменник першої відміни мішаної групи; мільйон, мільярд — як Іменники другої відміни твердої групи; нуль — як іменник другої відміни м'якої групи.

У відмінковій парадигмі збірних числівників виділяються такі форми:

Збірні числівники в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників, причому в числівників п'ятеро — двадцятеро і тридцятеро вони збігаються з вторинними формами відповідних кількісних числівників. Числівники обидва, обидві, обоє відмінюються як числівник два, втрачаючи в непрямих відмінках показники родової приналежності.

Аналітичні за своєю структурою дробові числівники відмінюються за двома парадигмами: перший компонент — за власне — числівниковою, другий компонент — за прикметниковою.

Словозміна неозначено-кількісних числівників відзначається строкатістю, тому що невелика кількість цих відмінюваних лексем формує три парадигми, а саме: кілька, декілька відмінюються подібно до числівника два; багато, небагато — подібно до числівника три; кільканадцять, стонадцять, кількадесят — як числівник п'ять. Неозначено-кількісні числівника мало, немало, чимало — взагалі невідмінювані лексеми.

У складених числівників відмінюється кожний компонент відповідно до загальних парадигматичних особливо» стей, пор.:

Н. ст-о сімдесят шість

Р. ст-а сімдесят-и(-'ох) шест-и(-'ох)

Д. ст-а сімдесят-и(-'ом) шест-и(-'ом)

З. ст-о сімдесят шість

О. ст-а сімдесять-ма(-'ома) шість-ма(-'ома)

М. (на) ст-а сімдесят-и(-'ох) шест-и(-'ох)