Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008
Морфологія
Числівник
§ 91. Відмінювання числівників
Числівники характеризуються великою системою відмінкових парадигм. Можна виділити кілька типів їх відмінювання.
Числівники один, одна, одно (одне)
|
Відмінок |
Однина |
||
|
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Середній рід |
|
|
Н. |
один |
одно |
одно (одне) |
|
Р. |
одного |
одної (однієї) |
одного |
|
Д. |
одному |
одній |
одному |
|
Зн. |
один, одного |
одну |
одно (одне) |
|
О. |
однил |
одною (однією) |
одним |
|
М. |
(на) одному (-ім) |
одній |
(на) одному (-ім) |
|
Відмінок |
Н. |
Р. |
Д. |
Зн. |
О. |
М. |
|
Множина |
одні |
одних |
одним |
одні |
одними |
(на) одних |
Числівник один відмінюється, як прикметник твердої групи (зелений) або як займенник той.
Форму множини числівник один має тільки тоді, коли стоїть при іменниках, що мають лише форму множини: одні сани, одні двері, одні окуляри, одні ножиці, одні ковзани, одні ночви.
В інших випадках форма множини набуває ознак означального займенника: У змаганні брали участь одні (самі) хлопці.
У знахідному відмінку однини чоловічого роду числівник один має паралельні форми. Якщо іменник, з яким він узгоджується, є назвою істоти, то числівник має форму родового відмінка, а якщо неістоти — називного: (бачу) одного машиніста, але один потяг.
В однині в місцевому відмінку чоловічого роду, родовому та орудному жіночого роду, називному та знахідному середнього роду можливе вживання паралельних закінчень:
на одному — на однім; одної — однієї, одною, однією; одно — одне.
Числівники два, три та збірні
|
Н. |
два, дві |
обоє |
три, троє |
чотири, четверо |
|
Р. |
двох |
обох |
трьох |
чотирьох |
|
Д- |
двом |
обом |
трьом |
чотирьом |
|
З. |
як Н. або Р. |
|||
|
О. |
двома |
обома |
трьома |
чотирма |
|
М. |
(на) двох |
(на) обох |
(на) трьох |
(на) чотирьох |
Усі числівники цього типу мають паралельні форми в знахідному відмінку однини залежно від іменника, якого вони стосуються (істота/ неістота).
Числівники двоє, троє, четверо в непрямих відмінках (крім знахідного) мають такі ж форми, що й відповіли1 власне кількісні числівники.
Збірні числівники обоє, обидві (обидві) у непрямих відмінках (крім знахідного) мають однакові форми.
Числівники п ять-двадцять, тридцять та збірні
|
Н. |
п’ять, п'ятеро |
шість, шестеро |
сім, семеро |
|
Р. |
п'яти, п 'ятьох |
шести, шістьох |
семи, сімох |
|
Д. |
п 'яти, п'ятьом |
шести, шістьом |
семи, сімом |
|
Зн. |
як Н. або Р. |
||
|
О. |
п'ятьма, п'ятьома |
шістьма, шістьома |
сьома, сімома |
|
М. |
(на) п’яти, (на) п'ятьох |
(на) шести, (на) шістьох |
(на) семи, (на) сімох |
|
Н. |
вісім, восьмеро |
десять, десятеро |
|
Р. |
восьми, вісьмох |
десяти, десятьох |
|
Д. |
восьми, вісьмом |
десяти, десятьом |
|
Зн. |
як Н. або Р. |
|
|
О. |
вісьма, вісьмома |
десятьма, десятьома |
|
М. |
[на) восьми, на) вісьмох |
(на) десяти, [на) десятьох |
У всіх непрямих відмінках (крім знахідного) числівники цього типу мають паралельні закінчення.
У знахідному відмінку числівники мають паралельні форми залежно від іменника, до якого вони стосуються (істота/неістота).
Збірні числівники при відмінюванні втрачають суфікс -ер(о) і мають у непрямих відмінках (крім знахідного) такі форми, що й відповідні власне кількісні.
При відмінюванні в основі числівників шість, сім, вісім відбувається чергування голосних.
Числівники п'ятдесят-вісімдесят
|
Н. |
п'ятдесят |
вісімдесят |
|
Р. |
п'ятдесяти, п’ятдесятьох |
вісімдесяти, вісімдесятьох |
|
Д. |
п'ятдесяти, п'ятдесятьом |
вісімдесяти, вісімдесятьом |
|
Зн. |
як Н, або Р. |
|
|
О. |
п'ятдесятьма, п'ятдесятьома |
вісімдесятьма, вісімдесятьома |
|
М. |
(на) п’ятдесяти, (на) п'ятдесятьох |
(на) вісімдесяти, (на) вісімдесятьох |
Увага!
У складних числівниках на -десят (назви десятків) змінюється лише друга частина!
Числівники сорок, дев’яносто, сто
|
Н.в., Зн.в. |
сорок |
дев’яносто |
сто |
|
Р.в., Д.в., Зн.в., О.в., М.в. |
сорока |
дев'яноста |
ста |
При відмінюванні цього типу числівників називний відмінок збігається із знахідним. А в непрямих відмінках вони мають закінчення -а.
Числівники двісті-дев’ятсот
|
Н. |
двісті |
триста |
шістсот |
|
Р. |
двохсот |
трьохсот |
шестисот |
|
Д. |
двомстам |
трьомстам |
шестистам |
|
Зн. |
як Н. або Р. |
||
|
О. |
двомастами (трьомастами |
шестистами |
|
|
М |
(на) двохстах ((на) трьохстах |
(на) шестистах | |
|
|
Н. |
сімсот |
вісімсот |
|
Р. |
семисот |
восьмисот |
|
Д. |
семистам |
восьмистам |
|
Зн. |
як Н. або Р. |
|
|
О. |
сьомастами, |
вісьмастами, |
|
сімомастами |
вісьмомастами |
|
|
М. |
(на) семистах |
(на) восьмистах |
Увага!
У складних числівниках на -coт (назви сотень) змінюються обидві частини!
Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль
Числівник тисяча відмінюється, як іменник першої відміни мішаної групи (за зразком круча, площа).
Числівники нуль, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники другої відміни м’якої і твердої груп (нуль — як день, мільйон, мільярд — як стіл).
Дробові числівники
|
Н. |
одно друга |
чотири цілі і три п'яті |
півтора (місяця), півтори (доби) |
|
Р. |
однієї (-ої) другої |
чотирьох цілих і трьох п'ятих |
півтора (місяця), півтори (доби) |
|
Д. |
одній другій |
чотирьом цілим і трьом п'ятим |
півтора (місяцям), півтори (добі) |
|
Зн. |
одну другу |
чотири цілі і три п’яті |
півтора (місяця), півтори (доби) |
|
О. |
однією(-ою) другою |
чотирма цілими і трьома п'ятими |
півтора (місяцями), півтори (добами) |
|
М. |
(на) одній другій |
(на) чотирьох цілих І трьох п'ятих |
(на) півтора (місяцях), півтори (добах) |
У дробових числівниках чисельник відмінюється, як відповідний кількісний числівник, а знаменник — як порядковий.
Причому після чисельника дві, три, чотири знаменник ставимо у формі називного відмінка множини, а після п'ять і більше — у формі родового множини: дві треті (частини), три п'яті (частини), чотири десяті (частини), дев’ять десятих (частин), п’ять других (частин).
Неозначено-кількісні числівники
|
Н. |
кілька |
вагото |
кільканадцять |
|
Р. |
кількох |
багатьох |
кільканадцяти, кільканадцятьох |
|
Д. |
кільком |
багатьом |
кільканадцяти, кільканадцятьом |
|
Зн. |
як Н. або Р. |
кільканадцять, кільканадцятьох |
|
|
О. |
кількома |
багатьма, багатьома |
кільканадцятьма, кільканадцятьома |
|
М. |
(на) кількох |
(на) багатьох |
(на) кільканадцяти, кільканадцятьох |
Складені кількісні числівники
Н. дві тисячі п'ятсот п'ятдесят сім;
Р. двох тисяч п'ятисот п'ятдесяти (п'ятдесятьох) семи (сімох);
Д. двом тисячам п’ятистам п'ятдесяти (п'ятдесятьом) семи (сімом);
Зн. дві тисячі п'ятсот п'ятдесят (п'ятдесятьох) сім (сімох);
O. двома тисячами п'ятьмастами п’ятдесятьма (п’ятдесятьома) сьома (сімома),
М. (на) двох тисячах п'ятистах п’ятдесяти (п'ятдесятьох) семи (сімох).
У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово за своїм типом.
Порядкові числівники
Н. дев'ятий, дев'ята, дев'яте, дев'яті, двадцять дев’ятий
P. дев'ятого, дев'ятої, дев’ятого, девяти двадцять дев’ятого
Д. дев'ятому, дев’ятій, дев’ятому, дев'ятим, двадцять дев’ятому
Зн. дев'ятий (дев'ятого), дев'яту, дев’ятий (дев'ятого), дев'яті (дев'ятих), двадцять дев'ятий (дев’ятого)
О. дев'ятим, дев’ятою, дев’ятим, дев'ятими, двадцять дев’ятим
М. (на) дев’ятому (дев'ятім), дев'ятій, дев'ятому (дев'ятім), дев'ятих, двадцять дев'ятому (дев’ятім).
Порядкові числівники змінюються як прикметники твердої групи (зелений), а числівник третій — як прикметник м’якої групи (синій).
У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово — як прикметник.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.